1.
2. Харківська, східна частина Сумської, північні частини Донецької та Луганської областей України.
3. Пісоя укладнення Андрусівського перемир'я 1667 р. Запорозька Січ була під контролем Речі Посполитої та Московської держави.
4. Мазепа перейшов на бік шведів
5.
6. Батурин, Глухів, Чигирин, Київ
7. Громадянська війна - це форма політичної боротьби, що являє собою збройну сутичку між класами, соціальними групами, націями задля досягнення повноти державної влади.
Анексія - це насильне приєднання, загарбання якоюсь державою іншої країни або частини її території.
8. І. Виговський ( 1657-1659), П. Дорошенко (1665-1676), І. Самойлович (1672-1678), І. Мазепа (1687-1709)
9. У запорізьких козаків, безумовно, найрозвинутішим було рибальство. Воно було провідною галуззю усіх промислів низових козаків і забезпечувало їм необхідний і найуживаніший харчовий продукт. Головними місцями для рибальства в Запоріжжі були Дніпро й Буг. Рибу запоріжці або відразу збували свіжою, або ж готували про запас.
Объяснение:
По-перше, у ході колонізації на місцевий ґрунт було перенесено демократичний полісний устрій, що сприяло становленню державотворчої традиції на території сучасної України. По-друге, грецькі переселенці не тільки передали місцевому населенню прогресивні технології землеробства та ремесла, а й активно залучили його до товарно-грошових відносин. По-третє, виникнення античних міст-держав зумовило розгортання процесу урбанізації Причорномор'я. По-четверте, різнобічні контакти місцевих племен з колоністами сприяли поширенню досвіду та здобутків найпередовішої на той час античної культури. У своїй сукупності всі ці процеси не тільки помітно прискорили темпи історичного розвитку населення Криму, Подністров'я, Побужжя та Подніпров'я, а й на тривалий час визначили південний вектор цивілізаційної орієнтації, що надалі сприяло тісним контактам Київської Русі та спадкоємиці грецької культури, колишньої еллінської колонії — Візантії
Объяснение:
Цели: Статья посвящена актуальной проблеме участия государства в привлечении промышленного потенциала страны для достижения стратегических целей в ходе Первой мировой войны Методы: Исследование базируется на принципах историзма и объективности, обеспечивающих приемлемый уровень достоверности вне зависимости от пестрой палитры современных взгляд на исследуемый период. На основе системно-структурного метода проведен структурно-функциональный анализ системы чрезвычайных органов государственного регулирования России. Результаты: Показаны предпосылки и причины активного вмешательства военно-политического руководства Российской империи в деятельность частной промышленности страны. Представлена картина эволюции взглядов государства на масштабы и объемы такого вмешательства. Анализ основных направлений деятельности чрезвычайных органов государственного регулирования позволил выявить слабые и сильные стороны сложившейся системы данных органов. В качестве выводов проведенного исследования сформулированы уроки осуществлённой перестройки промышленности на военный лад. Применение: Материалы статьи представляют ценность для подготовки обобщающих трудов по истории Первой мировой войны, а также могут быть использованы в учебном процессе вузов