Наслідки промислової революції
У результаті революції сформувався політичний устрій нової Англії. Промислова революція, що розпочалася пізніше, сприяла, у свою чергу, формуванню нової економіки й суспільної структури. В економіці головну роль почала відігравати фабрично-заводська промисловість. Продукція, що виготовлялася на фабриках і заводах, завдяки використанню машин стала дешевою, що спричинило поступове витіснення з ринку виробів ремісників і мануфактур. Мінявся й характер англійської торгівлі: до країни завозили дедалі більше необхідної сировини, а за межі Англії вивозили дешеві фабричні товари.
Величезні зміни відбулись у соціальній структурі суспільства: старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим робітникам.
Кількість підприємців постійно зростала і перевищила чисельність старих землевласників. Нові підприємці, або буржуазія, уособлювали нову, промислову, Англію. Вони володіли фабриками та заводами, знали ринки і вміло пристосовувалися до мінливого попиту споживачів. Для переважної більшості підприємців головним мірилом успішної діяльності ставав зиск. Без цього, звісна річ, жодне виробництво розвиватися не могло, тому з появою з суспільстві підприємців і найманих робітників почалася боротьба, спричинена конфліктом інтересів: або інтереси підприємця і розвитку виробництва, або інтереси найманого робітника і збільшення оплати його праці, соціальні гарантії. Перші виступи робітників були спрямовані проти машин, оскільки вони вважали їх винними у погіршенні умов праці, скороченні працюючих і заробітної плати. «Борців з машинами» назвали луддитами.
У період промислової революції головними верствами англійського суспільства стали підприємці та наймані робітники, що свідчило про формування в Англії індустріального суспільства. Існували й інші традиційні верстви, але вони вже не відігравали вирішальної ролі і поступово зникали.
Объяснение:
якось так)
2. Замість купця й банкіра головну роль в економіці країни почав відіграти підприємець-фабрикант.
+ 3. Після завершення промислового перевороту значно зросла чисельність міського населення Англії й чисельність промислових робітників у загальній структурі зайнятості.
4. Масове залучення у виробничий процес жінок і дітей внаслідок відсутності необхідності застосування фізичної сили у виробництві.
5. Збільшення конкуренції на ринку праці призвело до масового безробіття, подовження робочого дня, падіння реальних доходів населення.
6. Загострення суперечностей в англійському суспільстві, що мало за наслідок виступи чартистів і рух лудитів (руйнівників машин).
7. Посилення експлуатації колоній і відсталих країн.
8. Перехід від митної політики протекціонізму до вільної торгівлі, що відбувся в середині ХІХ ст. з відміною «хлібних» законів.