Відповідь:В період з 1985 до 1991 року в Україні відбулися ряд подій, які свідчили про зростання національної свідомості та відображали державотворчі процеси в країні. Ось кілька ключових подій цього періоду:
"Рух національної гласності": З початку 1980-х років українське суспільство відчувало потребу в більшій свободі слова та інформації. З'явилися друковані видання, які публікували матеріали з українською національною тематикою, а також культурні та історичні матеріали.
Голодомор 1932-1933: Розкриття правди про геноцид голодом українського народу стало важливою складовою національної свідомості. У 1988 році було проведено першу офіційну комеморацію жертв Голодомору, що сприяло усвідомленню національної історії та встановленню незалежних досліджень на цю тему.
"Рух за гласність": У 1987 році було створено громадську організацію "Гласність", яка виступала за свободу слова та інформаційну відкритість. Цей рух підтримував національні цінності та принципи демократії.
Народний рух "Рух за перебудову": У 1989 році українське суспільство активно включилося в політичний процес. Масові демонстрації, включаючи Мітинги за права людини, демонстрації на підтримку національних прапорів та герба, свідчили про зростання політичної активності та національної свідомості.
Пояснення:
80 років тому, наприкінці червня 1941 року, у трикутнику Броди-Дубно-Луцьк відбулася найбільша танкова битва. Тривалий час радянська історіографія твердила, що найбільша танкова битва Другої світової війни сталася під Прохоровкою у липні 1943 року. Але зараз навіть адепти радянської версії «Великої вітчизняної війни» визнають, що найбільша танкова битва все-таки сталася наприкінці червня 1941-го на межі Галичини і Волині.
Тут зійшлося близько 3 тисячі радянських танків проти понад 700 німецьких. Червона армія мала доволі значну перевагу в танках – десь учетверо більше, ніж у Вермахту – та попри це програла. Як і чому так сталося? Про це в ефірі «Історичної Свободи» розповів історик Андрій Харук, який спеціалізується на дослідженні військової техніки.