Відповідь:
Як самостійна течія християнство відмежувалося від інших культів і набуло власної організації форми найперше в містах східної частини Імперії — в Малій Азії, Сирії, Єгипті а звідти — поширилося на Захід. Нова релігія вперше почала оформлятися через єврейські общини великих міст Сходу. За церковними переказами, засновником християнства був Ісус Христос. Наприкінці І ст. н. е. християнські общини існували вже у всіх великих містах античного світу — Єрусалимі, Антіохії, Ефесі, Коринфі, Римі, Путеолах. За римськими законами, «секта християн» належала до нелегальних союзів, тому збори християн проходили лише в таємних місцях. Центральна ідея християнства ння через віру в Ісуса Христа. Християнське вчення швидко поширилось по території Римської імперії. Такий успіх, можна пояснити тим, що воно змогло об'єднати всі основні релігійні ідеї епохи. З 2 пол. ІІ ст. серед християн переважають середні верстви населення. Притік багатих в общини відтісняв бідних. З часом змінюється організація общин. З'являються постійні посадові особи — диякони і т. д. У ІІІ ст. в ряди християн вступають великі власники. Християнство аристократизується. Християнство, як і всі тогочасні релігії, глибоко синкретично. В ньому сплелись елементи трьох країн : Юдеї, Еллади і Риму.
Пояснення:
Во Франции становление абсолютизма начинается в период правления короля Франциска I (1515-1547 годы), а апогея эта форма правления достигла при короле Людовике XIV, который царствовал с 1643 до 1715 год. Именно ему принадлежит фраза “Государство – это я”. Конец эпохе абсолютизма положила Великая французская революция 1789 года. Однако, переход к республике затянулся на 80 лет.
Опорой монарха при абсолютизме были следующие структуры общества: бюрократия, армия, суды. Могущество монарха и государства подчеркивали пышные церемонии и дворцовые ансамбли, например, Версаль около Парижа, а также деятельность писателей и художников. Одной из особенностей экономической политики абсолютизма стало введение высоких таможенных тарифов с целью защиты от конкуренции со стороны иностранцев.
В XII в. ахейская Греция подверглась нашествию дорийцев, что послужило гибелью Микейской цивилизации