Особенности развития просвещения.
Присоединение казахских земель к Российской империи не только положительно сказалось на социально-экономическом развитии края, но и вызвало расширение сферы образования и просвещения, придало новый оттенок местным народным обычаям и культуре. это первое
1) Бартоломеу Диаш
2) Иоганн Гутенберг
3) Жанна Д'арк 4) Васко да Гама
5)Тюдоры 6)Данте Агильери
7)Восстание Уота Тайлера
второе
вследствие ослабления Казахского ханства в ходе изнурительной войны с джунгарами Хан Абулхаир и большинство старшин Младшего жуза присягнули на подданство Российской империи, тем самым положив начало присоединению Казахстана к России третье
Долгий XIX век — исторический период, длившийся, по мнению выделившего его британского историка-марксиста Эрика Хобсбаума, с 1789 по 1914 годы.
Его главной особенностью было доминирование империй в мире. Началом этого периода является Великая французская революция, а концом — Первая мировая война, в результате которой были ликвидированы Германская, Российская, Австро-Венгерская и Османская империи.
Объяснение:
Источник: книги Эрика Хобсбаума «Эпоха революций: Европа 1789—1848», «Эпоха капитала: Европа 1848—1875» и «Век империй: Европа 1875—1914».
1. Східний похід Александра
У 336 р. до н.е. Македонію очолив син Філіппа II Александр (356-323 pp. до н.е.). Він продовжив справу свого батька. Він не лише здійснив омріяний Філіппом II похід на Персію, а й створив могутню імперію, яка простягнулася від Греції аж до Індії.
У 336 р. до н.е. македонська армія через північ Греції вийшла до земель Персії на півострові Мала Азія. Похід на деякий час було перервано повстанням у підкорених Фівах. Александр жорстоко придушив повстання і 30 000 фіванців продав у рабство. У 334 р. до н.е. 35 000 македонян на чолі з Александром продовжили східний похід.
Перська держава у цей час була ослаблена боротьбою за владу між сатрапами, які стали самостійними і не бажали коритися цареві Персії Дарію III. А Персії протистояла згуртована армія Александра, що складалась із збройних сил усіх великих грецьких полісів, окрім Спарти.
Командувач перської армії Мемнон, розуміючи, що сили нерівні, пропонував заманювати македонців у глиб Персії, знищуючи запаси продовольства та кормів для коней, щоб потім, коли армія Александра буде знесилена, завдати їй нищівної поразки. Але Дарій боявся зради сатрапів і не погодився з планом Мемнона.
Перша велика битва між супротивниками відбулася на річці Ґранік у 334 р. до н.е. Александр зіткнувся з найбільшбоєздатною частиною перського війська – грецькими найманцями. Він вишикував свої війська так, що в центрі була фаланга важкоозброєної піхоти, а з флангів – кавалерія та легка піхота. У такому порядку солдати македонського царя форсували річку та знищили перських лучників. Потім ударила кіннота, яка розбила ворожу кавалерію й грецьких найманців. Перемогу було здобуто. Військо Дарія відступило. Не зустрічаючи спротиву, македоняни захопили більшість підкорених персами грецьких колоній у Малій Азії. Лише Мілет і Галікарнас довелося брати штурмом.
Объяснение: