1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення? 1.1. «...Тим часом підросло молоде покоління, яке в своїх молодечих серцях мало більше віри
в життєві сили і майбутнє свого рідного народу, ніж його батьки. Воно знов підняло прапор
нашої національної самостійності і почало закликати до праці. Се покоління назвалося народовцями. Народовцями, – бо своєю задачею вважало працю для простого народу в рідній
мові того народу...» (М. Лозинський)
1.2. «...Один зі старших руських діячів, о. Стефан Качала, член-засновник “Матиці”, який разом із молоддю старався скерувати “Матицю” на добру дорогу, виклав у газеті “Слово” проект заснування нового товариства для просвіти народу і поставив йому за мету: “сприяти розвитку народної просвіти в напрямах моральному, матеріальному і політичному через видання практичних
книжок, брошур і т. д. тією мовою, якою народ говорить... Нагальні збори відкрив голова комітету Анатоль Вахнянин і розповів про заходи щодо заснування товариства...»(М. Лозинський)
1.3. «Найневідкладніші національні потреби галицьких русинів: бажано, щоб у Східну Галичину
призначалися лише такі службовці і судді, які доведуть своє належне знання руської мови –
усно і на письмі; бажано, щоб усі цісарсько-королівські органи влади, установи і суди в Східній Галичині стосовно руських сторін, а також з власної ініціативи користувалися лише руською мовою і руським письмом; бажано, щоб у Львівському університеті була створена
кафедра історії руського народу (з руською мовою викладання)...; бажано відкрити підготовчий клас при руській частині гімназії в Перемишлі і, крім того, ще одну руську гімназію в Східній Галичині...; бажано створити принаймні одну нову учительську семінарію руського типу і
вже існуючі семінарії для вчителів і вчительок у Львові, Станіславі, Тернополі і Перемишлі повністю утраквізувати (зробити двомовними. – Авт.)...»
В середине 19 века всю Европу сотрясали волны революции рабочего класса. Революции 1848-1849 гг получили название "Весна народов". И, если общей целью во всех странах являлось развитие капитализма, отмена вседозволенности монархов и произвола власти-были и цели, имеющие отличия от государства к государству.
Если во Франции главной целью было принятие Конституции, то в Германии и Италии основным тезисом являлось объединение в единую страну, чтобы избежать раздробленности государства.
Народ Франции стремился ликвидировать все пережитки феодализма и демократизировать политический устрой государства, тогда как Германия и Италия боролись за объединение и национальное освобождение.
В Италии насущной проблемой являлось также положение жителей: многие давно и тяжело жили за чертой бедности. Также в Германии и Италии, помимо проблемы феодализма и его ликвидации, остро стоял вопрос разобщенности народов.
Но, хоть в государствах Европы и наблюдались сходства и отличия в целях и методах ведения революции, итог этих революций для всех стран обернулся одинаково - крахом.
Конечно, взаимное влияние также было, ведь революция в одной стране часто приводила к революции в другой. Можно с уверенностью сказать, что революция во Франции послужила триггером для начала революций в других странах Европы и власть этого очень боялась.
Объяснение:
ily