Відповідь:
Після смерті Джуліо Мазаріні 9 березня 1661 року першим рішенням Людовика XIV було скасувати посаду головного міністра і взяти контроль над урядом у свої руки. Проте його оточення не було впевнене в його державних талантах. Таким чином, Людовік мав довести свою здатність керувати державою.
Жан-Батист Кольбер поінформував короля про повний занепад державної казни[4], спричинений руйнівною війною проти Іспанії і п'ятьма роками Фронди, про неймовірне збагачення Мазаріні (яким Кольбер також скористався на свою користь) та про ганебні статки Фуке, отримані внаслідок спекуляцій. Шістьма місяцями пізніше, 5 вересня 1661 року, у свій 23 день народження, король, який, попри свою молодість, міг ясно бачити сильне незадоволення провінцій фінансовим тиском, що чинився на них упродовж 18 років покійним кардиналом, видав наказ заарештувати Фуке, що й було зроблено посеред білого дня д'Артаньяном. У той самий час Фуке було усунуто з посади суперінтенданта. Король створив спеціальну юридичну палату правосуддя для розслідування рахунків фінансистів. Після трирічного судового процесу, який зазнавав постійного впливу короля, Фуке був засуджений до повної конфіскації майна та вигнання. Проте король змінив вирок на довічне ув'язнення в Пінероло. Кольбер змінив Фуке на посаді суперінтенданта в 1665.
Кольбер зменшив державний борг за до ефективнішої системи оподаткування. Разом із королем він розробив план сприяння комерції та торгівлі в країні, дотримуючись політики меркантилізму. Заохочувалося виникнення нових підприємств, була встановлена політика сприяння мануфактурникам та винахідникам, зокрема ліонським виробникам шовку та гобеленів. У Королівство Франція за ремісники й фахівці зі всієї Європи, наприклад, склодуви з Мурано, сталевари зі Шведської імперії, кораблебудівники з Республіки Об'єднаних провінцій. Так Кольбер намагався зменшити залежність країни від імпорту й обмежити витік дорогоцінних металів з Королівства Франція
Національно-визвольна війна середини XVII ст. - збройна боротьба українського народу за визволення від польскошляхетського панування, яку очолив Б. Хмельницький.
Події 1648-1649рр.:
5-6 травня 1648р. - Битва на Жовтих Водах: облога польського табору козаками; перехід реєстровців на бік повстанців; розгром польского війська; полонення татарами пораненого С. Потоцького(помер дорогою до Криму)
16 травня 1648р.- Битва під Корсунем: прийняття Б. Хмельницьким рішення про населення удару по основних силах коронного та польского шетьманів; улаштування козаками на чолі з М. Кривоносом засідки; прорив козацько-татарським військом оборони; поразка поляків.
11-13 вересня 1648р. - Битва під Пилявцями: перемога об`єднанного українсько-татарського війська.
26 вересня-16 жовтня 1648р. - Облога Львова та знаття облоги після сплати львів`янами викупу для розрахунку з ординцями.
28 жовтня-14 листопада 1648р.- Облога Замостя, яка завершилася укладенням перемир`я з Польщею через складне становище армії.
червень- серпень 1649р.- Збразько-Зборівська кампания: несподівана атака польского війська під Зборовом, у результаті чого воно опинолося в оточенні й зазнало поразки.
Підсумком Збразько-Зборівської кампанії 1649р. стало визнання польскою стороною автономного статусу козацької України.
Воєнно-політичні події 1651-1653рр:
18-30 червня 1651р.- битва під Берестечком та поразка козацького війська через паніку татар.
16 вересня 1651р.- укладення Білоцерківського договору.
22-23 травня 1652р.- битва під Батогом( завершилася повним розгромом польскої армії.
11 жовтня- 5 грудня 1653р.- облога Жванця, у якому поляки розмістили укріплений табір.
5 грудня 1653р.- укладення Кам`янецької угоди- кримсько-польскої усної домовленності між Іслам-Гіреєм та Яном Казимиром.