ответ:
характерной чертой политической жизни германии хi—хii вв. было укрепление системы территориальных княжеств. преодолеть феодальную раздробленность стране не удавалось. социально- сдвиги в развитии страны не к образованию единого центра, к которому тяготели бы все области страны. для многих земель и городов, тесно связанных с транзитной внешней торговлей, объединение страны не являлось жизненной необходимостью. региональная централизация являлась основой так называемых территориальных княжеств, т. е. компактных территорий, в пределах которых господствующая верхушка обладала относительно полной властью. территориальные князья поощряли развитие городов в своих землях, основывали новые торгово-ремесленные центры. связи таких и политически состоятельных земель с центральной королевской властью ослабевали. в средневековой германии не сложился союз королевской власти и городов, являвшийся необходимым условием преодоления политической раздробленности страны.
объяснение:
ответ:
сражение.
ожесточённое, суровое.
определяет. поражает. уносит.
везде может возникнуть.
битва.
битва.
великая, смертельная.
славит. порабощает. стирает.
приносит одни только разочарования семьям.
сила.
сила.
необузданная, могущественная.
борется. разрушает. создаёт.
хотя для некоторых является уязвимым местом.
слабость.
слабость.
гнетущая, неустойчивая.
подводит. возникает. предаёт.
она есть у всех.
боль.
боль.
беспрерывная, неутомляемая.
тревожит. уничтожает. пугает.
приходит после мощного удара.
ранение.
ранение.
критическое, глубокое.
кровоточит. ноет. болит.
смерть воину приносит.
поражение.
поражение.
горестное, досадное.
обезнадёживает. убивает. разоряет.
разрушение приносит кланам.
сражение.
объяснение:
Найбільшу вигоду від перевороту в європейській політиці, здійсненого Українською національною революцією, отримало Московське царство, яке в другій половині XVII століття почало проводити активну політику експансії у Східній Європі. Змінилася навіть титулатура московського монарха, який прийняв титул «Государя Всея Великая, и Малая, и Белая Руси». Цей період став для тогочасної Росії добою постійних і тривалих воєн: із Річчю Посполитою за Україну; зі Швецією за Прибалтику; з Османською імперією за Україну та Чорноморське узбережжя.
Участь у військових кампаніях Московського царства були змушені брати козацькі війська Гетьманщини. Під час Азовських походів Петра І свої військові таланти проявив і гетьман України І. Мазепа, якого цар 1700 року відзначив Кавалерією щойно створеного Ордену Святого Андрія Первозваного, другим після Федора Головіна, тодішнього канцлера Петра І.
Найгострішою проблемою як для Московської держави, так і для інших європейських країн у другій половині XVII століття стало так зване «балтійське питання». Його сутність — стрімке посилення в регіоні у цей період позицій Королівства Швеції, яке за правління Карла X і Карла XI та внаслідок військових завоювань земель сусідів перетворилося на провідну силу в Центрально-Східній Європі. Реформи Карла XI у військовій сфері дали Швеції значну воєнну міць, а в державній — перетворили Королівство на абсолютну монархію.
Невдоволення прибалтійських держав посиленням позиції Швеції в регіоні привели до створення наприкінці XVII століття Північного Союзу у складі Данії, Саксонії та Московії. Саме цей союз 1700 року розпочав збройну боротьбу зі Швецією за перерозподіл володінь у Прибалтиці, що увійшла в історію під назвою «Велика Північна війна». Вона стала спробою протидії сусідів Швеції щодо перетворення Балтійського моря на «шведське озеро».
В експозиції зали знаходяться портрети московських царів із династії Романових другої пол. XVII ст., короля Швеції Карла XI, гетьмана України І. Мазепи; картографічний матеріал та макет кормової частини військового корабля початку XVIII ст. з речами відповідної епохи.