Не брали с церкви,
Объяснение:
Церковные иерархи, рядовые священники и даже простые служащие от налога освобождались полностью. И речь идет не только о православных христианах – католическое, буддистское и мусульманское духовенство тоже обладало налоговым иммунитетом. Говорят, Чингисхан не был последовательным приверженцем той или иной религии – и завещал своим потомкам уважать всех богов в равной степени. То есть не осквернять храмов, не жечь священных книг, не портить и не отбирать церковного имущества, относиться к священнослужителям с почтением и не брать с них дани.
Объяснение:
Запоріжжя стало зародком нової української державності. Козаки створили органи влади, які поступово зосереджувалися у руках козацької адміністративної та судової влади.
Кіш очолював виборний кошовий отаман. Йому допомагали виборний суддя, писар, обозний осавул, хорунжий. Найважливіші питання військового та політичного характеру розглядалися на засіданнях Військової ради.
Існували також ради на рівні куренів, які називалися сходками і які збиралися для вирішення питань місцевого значення.На Запорізькій Січі державна система народилася з військової організації, тому державні органи, адміністративно-територіальна система, посади були як військовими одиницями так і державними. Кошовий отаман (гетьман), військовий суддя та військовий писар складали так звану військову старшину. Вони обиралися Військовою радою щорічно 1 січня.
Кошовий отамана (гетьман) зосереджував у своїх руках вищу військову, адміністративну і судову влад. Його влада не була абсолютною, він звітувався перед Військовою радою, його повноваження обмежувалися річним терміном перебування на посаді.
Військовий суддя був другою службовою особою на Запоріжжі. Він здійснював суд над козаками і призначав начальника артилерії.
Військовий писар завідував канцелярією і вів всі письмові справи Запоріжжя.
Військовий осавул слідкував за дотриманням козаками порядку в Січі, відав охороною кордонів, заготівлею продовольства для війська тощо.