Ніколи не перестану шукати всіх легальних засобів, щоб заявити мої права й права моєї нації на Україну», – писав в одному з останніх листів до свого сина Григора володар гетьманської булави в еміграції Пилип Орлик. Цим він не тільки засвідчував свій високий громадянський патріотизм і непереможну політичну волю, а й заповідав наступним поколінням українців бути незламними в боротьбі за свою свободу та національну ідею. Коли до хворого Павла Полуботка завітав лікар, той відмовився від його послуг і зазначив: "Нащо мені життя, коли я не можу бути корисний Батьківщині". Про це сповістили цареві. Петро І буцімто відвідав Павла Полуботка в Петропавлівській фортеці (який справді містичний збіг — Петро, Павло і Петропавлівська фортеця) і прохав прийняти ліки.
Але Полуботок залишився непохитним: "Ні, государю, ти не в силах уже повернути мені життя, яке згасає. Скоро Петро і Павло стануть на одній дошці перед Богом. Він розсудить їх діла". Пророцтво збулося — через місяць після смерті Полуботка пішов з життя й імператор.
"Сильный всегда прав" утверждал известный немецкий государственный деятель Отто Фон Бисмарк. Я согласен с ним. Наша цивилизация существует тысячи лет на Земле. Мы проделали огромный эволюционный путь, развивались, выживали. Выживал, как известно сильнейший. Человек получал либо всё либо ничего, поэтому на протяжении веков шла борьба за существование. Автор высказывания был "твёрдым" и целеустремлённым по характеру человеком, ведь управление государством - штука не из лёгких. Он не понаслышке знал о жестокой политической борьбе в кулуарах рейхстага, и стенах кабинета правительства. По справедливости, сильный должен уступать слабому, но реальность такова, что каждый ищет своё место под солнцем, и пытается по максимуму использовать данные ему возможности, поэтому ежедневно, живя в нашем мире, мы видим примеры того, что сильный всегда прав. Например, большие державы, такие как США, давят на маленькие страны, порой заставляя их принимать решения, выгодные не им, а именно США. Примеров много, и политика - лишь малая часть, верхушка айсберга, так сказать.
Але Полуботок залишився непохитним: "Ні, государю, ти не в силах уже повернути мені життя, яке згасає. Скоро Петро і Павло стануть на одній дошці перед Богом. Він розсудить їх діла". Пророцтво збулося — через місяць після смерті Полуботка пішов з життя й імператор.