Объяснение:
В 1847 году Шокан поступил в Сибирский кадетский корпус, считавшийся в то время одним из лучших учебных заведений Западной Сибири. С первых лет учебы юного
кадета выделяли прилежание в учебе и строгая дисциплина. Шокан с огромным интересом изучал военные дисциплины, всеобщую географию, русскую и западноевропейскую литературу, историю, основы философии, ботанику, зоологию, физику, математику, геодезию, строительное искусство, черчение, рисование, каллиграфию, иностранные языки и другие дисциплины. Здесь же он заметно углубил свои знания в области восточных языков. Много читал дополнительной литературы.
Благодаря своему усердию, стремлению получить глубокие знания, он стал любимцем кадетов и преподавателей. Многих сверстников он превосходил своими знаниями. Об этом хорошо написал его друг и сокурсник Г. Потанин: «...развивался Чокан быстро, опережая своих русских товарищей. Кроме природного ума, он имел к тому и другие преимущества». По воскресеньям кадеты, имевшие в городе родственников, получали отпуска. Но у Шокана ни родных, ни близких в городе не было. Но все преподаватели и воспитатели прониклись глубоким уважением к юноше. По выходным его забирали домой чиновник А.А. Сотников, учитель рисования Н. Померанцев, учитель истории А. Гонсевский, энциклопедист К.К. Гут-ковский и другие. В годы учебы он подружился с Г.Н. Потаниным, ставшим впоследствии выдающимся русским ученым и общественным деятелем. Почти через 30 лет Г.Н. Потанин посетил аул его отца, султана Шынгыса и оставил труд «В юрте последнего киргизского царевича». Это было знаком глубокого уважения к памяти своего рано ушедшего из жизни друга.
Объяснение:
Мико́ла Іва́нович Міхно́вський (19 [31] березня 1873, — 3 травня 1924) — ідеолог українського самостійництва, адвокат, публіцист. Діяч Української Республіки і організатор її війська, збройних сил. Представник священницького роду Міхновських. Народився у селі Турівка, Полтавська губернія, Російська імперія. Член Братства тарасівців, засновник Української народної партії (1902), один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників. Один з популяризаторів словосполучень «козаки-українці» і «українці-козаки» в якості назви і самоназви представників українського народу[1]. Прихильник розпаду Російської імперії і перетворення її на спільноту пов'язаних спільною історією країн і народів. Автор брошури «Самостійна Україна» (1900), підготував проєкт Конституції (1905)[2][3]. Помер у Києві, УСРР.
Микола Іванович Міхновський
Mihnovsky.jpg
Народився
19 (31) березня 1873
с. Турівка, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер
3 травня 1924 (51 рік)
Київ, Українська СРР, СРСР
Поховання
Байкове кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Ukraine.svg УНР
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Національність
українець
Діяльність
український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму та організатор війська
Alma mater
Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Magnum opus
брошура "Самостійна Україна" (1900), проєкт Конституції (1905)
Партія
Українська соціал-демократична робітнича партія
CMNS: Міхновський Микола Іванович у Вікісховищі
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
S: Роботи у Вікіджерелах