Характерные черты эпохи Просвещения:
• Деизм – учение о свободомыслии, которая противостоит религиозному фанатизма и христианской церкви, но стоял на защите свободы совести и освобождения науки и философии от опеки церкви (представителями деизма были Вольтер, Жан Жак Руссо, Джон Локк, Толанд, Франклин и другие.
• Идеи христианства не имеет авторитета, общество стремится освободиться от религии
• Человек обращается к природе и к космополитизму (осуждается национализм, есть убеждение в возможностях всех наций)
• Из-за космополитизма упало чувство патриотизма
• Присуща «научность» (научный дух проявляется во всем – развивается физика, математика, проводятся даже теологические исследования)
• Общество было убеждено в том, что все явления, все, что происходит, необходимо объяснять – все должно иметь естественные причины
• В литературе проявлялся рационализм, это был популярный стиль во всей культуре
• Ученые имели цели популяризации знаний среди обычных людей
• Существовала концепция програсса, движения вперед к совершенству
• Наука была выбрана основным достижения благосостояния человека
• Цель человека – достигнуть благосостояния при жизни, а не после смерти
• Человек является разумным вне зависимости от пола и социального статуса
• Научное знание – залог морального совершенствования человека
Объяснение:
Чем они были обусловлены?
Соответствующие черты были обусловлены тем, что Реформация, люди постепенно стали отходить от религиозного мировоззрения к философскому, вероятно, в этом лежит естественный фактор эволюции общества.
План «Ост», Генеральний план «Ост» (нім. Ost, Generalplan Ost) — таємний план уряду Третього Рейху з проведення освоєння земель Східної Європи і її німецької колонізації після перемоги над СРСР. Не був затверджений остаточно, від 1943 року його розробку було припинено[1].
План «Ост» був розроблений з метою реалізації гітлерівської ідеї життєвого простору на Сході (нім. Lebensraum) та втілення третього пункту програми НСДАП щодо нових територій та земель для німців. Ще раніше до приходу Гітлера до влади серед німецьких радикальних, шовіністичних кіл поширювалась ідея колонізації східних земель, заселених слов'янами (нім. Drang nach Osten). Сам Гітлер в своїй книзі «Майн Кампф» негативно висловлювався щодо слов'ян, вважав їх нижчою расою, та неодноразово відзначав, що майбутня німецька колонізація земель має відбуватися на східних землях, заселених слов'янами.[2]
Варіант плану був розроблений в 1941 році Головним управлінням імперської безпеки і представлений 28 травня 1942 року співробітником Управління штабу імперського комісара з питань консолідації німецького народу, оберфюрером СС Меєром-Гетлінґом під найменуванням «Генеральний план Ост — основи правової, економічної і територіальної структури Сходу».
Текст цього документа був знайдений у федеральному архіві Німеччини в кінці 80-х років XX століття, окремі документи були представлені на виставці в 1991 році, але повністю був переведений в цифрову форму і опублікований лише в листопаді-грудні 2009 Оригінал тексту.
На Нюрнберзькому процесі єдиним доказом існування плану були «Зауваження і пропозиції „Східного міністерства“ щодо генерального плану „Ост“», за словами обвинувачів, написані 27 квітня 1942 року співробітником міністерства східних територій Е. Ветцелем після ознайомлення з проектом плану, підготовленим РСХА. Саме цей документ сприймали за план ОСТ за часів СРСР.
Генеральний план «Ост», який був складовою нацистської расової політики, фігурував під час проведення трибуналу над нацистськими функціонерами, які займалися расовою та переселенською політикою Третього Рейху (англ. The "RuSHA Case")[3][4]. Обвинувачений та засуджений за членство в злочинній організації СС Меєр-Гетлінґ[5] розробив Генеральний план «Ост», який значився в матеріалах трибуналу як документ NO-2255, Pros. Ex. 90.[6][7]
Объяснение:
незнаю чи правельно