1) Полкова влада поширювалася не лише на козацтво, а й на все населення полків. Полки поділялися на сотні. Кожні полк і сотня мали свою хоругву, що мала вигляд полотнища, переважно прямокутного, з держаком-хорогвищем, інколи з навершям у вигляді хреста або кулі.
2) Українська гетьманщина вела затяжну війну з Річчю Посполитою, з Московським царством було укладено українсько-московський доглвір( Березневі статті) проти Річчю Посполитою. Але потім було укладено перемир'я між Московією та Річчю Посполитою. Держави домовились вести спільні військові дії проти Шведського королівства. І так з Річчю Посполитою у гетьманщини було негативне, з Московією мирні, а со Швецією нейтральні.
Періодичність скликання Генеральних штатів не був встановлений. Це питання вирішував сам король залежно від обставин і політичних міркувань. Кожен скликання штатів був індивідуальним і визначався виключно розсудом короля. Вище духовенство (архієпископи, єпископи, абати), а також великі світські феодали за особисто. Генеральні штати перших скликань не мали виборних представників від дворянства. Пізніше затверджується практика, згідно з якою середнє і дрібне дворянство обирає своїх депутатів. Вибори проводилися також від церков, конвентів монастирів і міст (по 2 - 3 депутати). Але городяни і особливо легісти іноді обиралися і від станів духовенства і дворянства. Приблизно 1/7 частина Генеральних штатів становили юристи. Депутати від міст представляли їх патриціанських-бюргерську верхівку. Таким чином, Генеральні штати завжди були органом, що представляє заможні верстви французького суспільства.