Почему многие народы принимали персидского царя как освободителя?
Какой именно персидский царь? Кир 2? Потому что вавилоняне и жители Мидии считали Кира 2 великого освободителем, а не захватчиком, прежде всего, потому что он от сатрапий своей деспотией и никак не тронул эти народы.
Кого при Дарии Первом называли "глаза и уши царя"? Почему этих людей так назвали?
Фискалов, то есть доносчиков называли глазами и ушами царя. Он имел «шпионов», потому что очень боялся заговоров.
Какая дорога была прозвана царской? В чём её достоинства?
в 5 веке до нашей эры по приказу Дария 1 была построена мощенная дорога, он назвал ее царской. Царская дорога начиналась в Измир (Турция) и через Мосул (Ирак) шла в Сузам (Иран). Она частично состоит из дорог, которые строили ассирийцы и восточная часть дороги сливается с Шелковым путем.
Предположите, после каких событий Даниил мог стать пленником в Вавилоне. Кто и когда разрешил евреям вернуться на родину?
Наверное, после осады Иерусалима Даниил мог стать пленником. Конечно, Кир 2 разрешил евреям вернуться на родину, когда захватил Вавилон (539 год до нашей эры). Но он разрешил не только евреям, а всем народам, ведь так они подчинялись ему добровольно.
30 листопада (12 грудня) 1917 року в Одесі розповсюдилися чутки про роззброєння українськими військами робітничої червоної гвардії, створеної місцевими більшовиками. Того ж дня 300 червоногвардійців захопили Одеський вокзал і гараж військ Української Народної Республіки з 40 автомобілями. Бунтівники спробували залучити до повстання нейтральні сербські частини, дислоковані в Одесі для війни на Румунському фронті. Виступ підтримали матроси з крейсеру «Алмаз», де знаходився штаб повстанців. Була зроблена спроба захопити штаб Одеського військового округу та Одеської української ради.
Для протидії більшовицьким повстанням Одеська рада залучила загони гайдамаків. Протягом двох днів вони вели бої з червоногвардійцями в центрі міста, а також в районі вокзалу і штабу округу. Гайдамаки завадили повстанцям заволодіти стратегічними об'єктами Одеси. В результаті 1 грудня (13 грудня) 1917 року обидві сторони уклали перемир'я. Для примирення було створено Тимчасовий об'єднаний комітет рад за участі Одеської більшовицької ради і Одеської української ради — по 3 представника від кожної. Також було сформовано Тимчасове революційне бюро з представників Румчероду, штабу Одеського округу, української Ради, комісара Тимчасового уряду[1].
Згодом війська Української Народної Республіки поставили під свій контроль усі важливі об'єкти Одеси.
Объяснение: