Пртчины: ухудшение жизненного уровня, возрос масштаб разачораваний, первая мировая
Руководители: ими были Революционеры
Ход: в Австрии начались забасьовки.
Первое вооруженное восстание в Которском заливе 1 февраля 1918.
В феврале с УНР был подписан сепаратский мирный договор.
12 ноября Карл первый снял с себя полномочия императора Австрии.
Так же был нанесен некоторый ущерб близ лежащим странам. Закончилось все в 1919 году
Значение: сохранение демократических аспектов развития стран (даже при восстановлении монархии), образование новых государств на развалинах Австро-Венгерской и Османской империй. Решены ряд социальных проблем: закреплен 8-часовой рабочий день, признаны права профсоюзов, расширено избирательное право, возросло влияние рабочих, социал-демократических партий
Українсько-московське військо здобуло й Люблін, і перед гетьманом відкрилися перспективи об'єднати всі українські землі під своєю булавою. Але тут на до Польщі знову виступив хан. Це змусило Б. Хмельницького відступити від Львова. 20 листопада 1655 р. під Озерною татари атакували українсько-московський табір, і все закінчилося переговорами і втратою досягнень кампанії 1655 р. н-
3 кінця 1655 р. Росія, налякана успіхами Швеції в Прибалтиці, пішла на зближення з Річчю Посполитою, щоб вступити в боротьбу зі Швецією. Розпочалася російсько-шведська війна. А у Вільні була підписана угода про перемир'я між Росією і Польщею (1656 р.). На польсько-російські переговори українська делегація не була допущена. В Україні це було сприйнято як зраду.
Головною турботою Богдана Хмельницького в останній рік його життя було завершення визволення українських земель. 3 метою створення антипольської коаліції він уклав угоди зі шведським королем Карлом Х Густавом і семиградським князем Юрієм Ракоці II. На початку 1657 р. Україна й Семиграддя (Трансільванія) почали воєнні дії проти Польщі. Козацькі війська оволоділи Волинню, Турово-Пінщиною і Берестейщиною.
Шведи захопили більшу частину Польщі. Але незабаром почалися невдачі, і антипольська коаліція розпалася. Ці події були останнім ударом для хворого гетьмана, і 27 липня 1657 р. він помер у Чигирині. Його смерть значно ускладнила справу визволення України: вирвалися назовні внутрішні суперечності українського суспільства; загострилися протиріччя між старшиною, яка прагнула одержати феодальні привілеї, і рядовим козацтвом; розгорнулася боротьба старшинських груп за владу, яка призвела до Руїни.