Початок XX століття став світанком нової доби, що написала на своїх знаменах гасла гуманізму і демократизму, соціальної рівності і загального поступу людства. Мистецтво того часу, відкидаючи мертве і застаріле, нагромаджуючи живе і плодотворне, укріплює корені нового. Розвиваючи ці процеси, воно не випадково звертається до прогресивних народних традицій. Народне мистецтво, й архітектура зокрема, привертають усе більшу увагу професіоналів, живлячи їх пошук творчої самобутності, національної виразності. Досить згадати пошуки національно-романтичної архітектури, що ними захоплюються У. Морріс, Ф. Уебб, Н. Шоу та інші в Англії або І. П. Ропет, В. А. Гартман, В. О. Шервуд у Росії в другій половині XIX ст. Вони позитивно впливають на своїх сусідів, пробуджуючи і в них бажання розробляти нові теми в архітектурі та мистецтві.
Объяснение:
Основатель первой монгольской империи Чингисхан родился в 1155 г. (по некоторым источникам – в 1162 г.) в местности Кендитау на берегу реки Онон в Монголии в семье Есугей-батыра (багатура), главы племени кият-борджигинов. Отец дал ему имя Темучин (Темуджин). Есугей-батыр погиб в схватке с монгольским племенем татар, когда Темучину исполнилось 9 лет.
В 1206 г. в междуречье Онона и Керулена состоялся курултай кочевой знати – сторонников Темучина, к тому времени хана нескольких монгольских племен, на котором он был провозглашен всемонгольским ханом, утвердив за собой имя (титул) – Чингисхан («величайший владыка»).
Объяснение: