Це улюблена фраза Франкліна Делано Рузвельта - людини, яку американці чотири рази обирали своїм президентом, людини, яка вивела США з "Великої депресії" і перетворила на найпотужнішу світову державу.
Про Велику депресію і "Новий курс" Рузвельта сьогодні говорять чимало, адже криза 2008 несе світові нові складні виклики. І хоч природа цих криз дещо різна, нагадування того, що і як було зроблено для подолання тієї найбільшої економічної кризи сучасності, очевидно, не буде зайвим.
Отож, як саме діяв Рузвельт задля порятунку своєї країни, і що з того досвіду може бути корисним Україні?Перезапуск промисловості
Наступним викликом для Франкліна Рузвельта стала ситуація в промисловості.
16 червня 1933 року Конгрес ухвалив закон про відновлення національної промисловості NIRA - National Industrial Recovery Act. Цей закон відміняв принцип "вільної конкуренції" і запроваджував принципи "чесної конкуренції".
Асоціація підприємців розділила всю промисловість на 17 груп, кожна з яких мала виробити свій кодекс, який вміщував обсяги виробництва, рівень зарплати, тривалість робочого тижня, ринок збуту, єдину політику цін.
Підприємства, які працювали у відповідності до цих умов, навіть мали власний значок, яким маркувалася їх продукція. Американці, традиційно купували товари з цими значками, бойкотуючи товари, що їх не мали.
По-друге, закон регламентував умови праці, вперше вводив мінімальну погодинну оплату в розмірі 25 центів, нормований робочий тиждень, а також дозволяв обснуватися у профспілки та підписувати колективний договір.
По-третє, він передбачав державне замовлення для промисловості на суму 3,3 мільярди доларів – на будівництво доріг, мостів, аеропортів, випуск військової продукції, тощо.
До речі, сам Рузвельт говорив, що мілітаризація, вкладення коштів в ВПК є одним з найефективніших шляхів виходу економіки країни з економічної кризи.
Окончание Второй Мировой войны привело к возникновению осложнений в отношениях бывших государств-союзников (СССР, Англия, США и Франция). Иными словами, проблемы не возникли, а вернулись вновь.
Основным камнем преткновения стал вопрос идеологии и геополитики. Уинстон Черчилль высказался о том, что СССР навязывает всему миру идею социализма, и данная речь привела к началу дипломатической войны. Великие державы столкнулись в берлинском вопросе.
Послевоенная Германия была разделена на четыре зоны влияния, что привело к вопросу о взаимодействии этих зон.
В 1948 году руководство СССР провело денежную реформу в Берлине и ограничила транспортное сообщение Западного Берлина со всей Западной Германией. Это и послужило причиной начала берлинского кризиса. СССР опасались подрыва экономики со стороны союзников.
Последствиями кризиса стала блокада советскими войсками западного сектора Берлина, а со стороны западных стран был введен "Берлинский воздушный мост". Международная обстановка во всей Центральной Европе была максимально обострена. Главным вопросом так и осталось распределение влияния государств-союзников на центрально-европейских территориях. Урегулирование конфликта проходило в условиях дипломатических встреч и переговоров.