ответ:Зовнішня політика Внутрішня політика
соціально-економічна культурно тницька
1. Незважаючи на заборону, підтримував дипломатичні зносини з багатьма європейськими монархами, приймав у Батурині іноземних послів. 2. Відновив торговельні зв'язки Гетьманщини з іншими країнами (Річ Посполита, Пруссія, Швеція, Кримське ханство, Туреччина), перервані за часів Руїни. 3. 1705 р. Установив таємні зв'язки зі ставлеником Швеції – польським королем Станіславом Ліщинським, а пізніше зі шведським королем Карлом XII. 4. 1708 р. Уклав україно-шведську антиросійську угоду про воєнний союз та україно-польську угоду про входження Гетьманщини у формі «князівства Руського» до складу Речі Посполитої як третього суб'єкта. 5. 1709 р. Уклав новий україно-шведський договір про створення незалежної Української держави в союзі зі Швецією. 1. Прагнув створити в Україні станову державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Ідеал державного устрою вбачав у Речі Посполитій. 2. Сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства з козацької старшини, наділяючи її значними землеволодіннями, новими правами і привілеями. 3. Надав охоронні грамоти містам, підтвердив спеціальним універсалом права Київської митрополії та окремих монастирів. 4. Узаконив універсалом від 28 листопада 1701 р. панщину для селян у розмірі двох днів на тиждень. Силою придушував селянські протести. 5. Намагався за до зв'язків з царем і московськими можновладцями зберегти права і привілеї Гетьманщини. 6. Уважав за доцільне дотримуватися курсу показного вірнопідданства Москві, що спричинило великі людські втрати, виснаження економіки Гетьманщини і зростання невдоволення населення. 7. Політичні та організаційні прорахунки гетьмана позбавили його опори серед козаків і селянства у критичний період боротьби за майбутнє України і прирекли її на поразку. 1. Постійно піклувався станом освіти, науки, мистецтва і релігії. 2. Добився від царської влади надання у 1701 р. Києво-Могилянській колегії статусу академії. 3. Здобув славу опікуна і захисника православної церкви. Надавав великі кошти на будівництво і відновлення церков і монастирів – на його кошти було збудовано 12 і реставровано 20 храмів. 4. Видав власним коштом Євангеліє арабською мовою. Подарував коштовну срібну чашу церкві Святого Гробу Господнього в Єрусалимі. Обдарував чимало українських церков іконами, книгами, дзвонами і цінними речами. 5. Покровительствував літературі. Підтримував творчість І. Максимовича, Ф. Прокоповича, Д. Туптала, С. Яворського. Автор низки віршів: «Дума», «Пісня», «Псалми» та ін. 6. Направляв навчатися за кордон дітей козацької старшини
Объяснение:
Острозький Костянтин Іванович (ок. 1460-1530), князь, захисник Православ'я і південноруської народності. Він був близький до двору вів. кн. Литовського, відбивав набіги татар і висунувся як хоробрий воєначальник. З 1498 був литовським гетьманом, старостою брацлавським, Вінницьким і Звенигородським. Особливо важливу роль відіграв Острозький у війні вів. кн. Литовського Олександра з Іваном III. Він виступив головнокомандувачем литовськими військами і рушив до Дорогобужа. На р. Ведроші Острозький був розбитий московськими військами під проводом Юрія Захар'їна (в 1500), узятий в полон і відправлений під суворим наглядом до Вологди. Там його всіма засобами переконували перейти на московську службу. У 1506 він для виду погодився, дав заручну запис, отримав сан боярина і був призначений начальником декількох загонів, що охороняють кордони від набігів татар; в 1507 з пограниччя Острозький втік до Литви. Коли в 1512 татари нагрянули на Волинь і Галичину, він розбив їх під Вишнівцем. У к. 1512 почалася нова війна Литви з Москвою. У 1513 москвичі оволоділи Смоленськом, але незабаром зазнали сильної поразки під Оршею, де литовські війська очолював Острозький. Слідом за тим він успішно відбивав на півдні набіги татар, поки їх величезний загін в 40 тис.чол. під начальством Калги-богатиря не вторгся в Галичину. Біля Сокальського замку татари в 1519 здобули перемогу. Острозький був призначений воєводою Троцьким і в 1527 розбив наголову вторглися татар на р.Ольшаниці біля Канева.
У своїх турботах про православну церкву він все життя клопотав за неї перед урядом, завдяки чому було встановлено міцне юридичне становище православної Церкви в Литві. За час діяльності Острозького Православна Церква отримала понад 20 грамот, які розширювали і затверджували її права. За його сприяння були прийняті і частково здійснені заходи з підняття морального рівня народу, визначено положення єпископів і соборян, багато зроблено по влаштуванню патронатства і визначенню меж мирського втручання в церковні справи. Похований він у Києво-Печерській Лаврі.
Объяснение:Ні
История Украины (XVI-XVIII вв), 8 класс
§ 31. Усиление колониальной политики Российской империи. Ликвидация гетманата (учебник)
§ 31. Усиление колониальной политики Российской империи.Ликвидация гетманата
1. Как разворачивались события Северной войны на украинскомземлях? 2. Какова роль Мазепы в истории Украины? 3. Какими были последствия Полтавскойбитвы для Украины?
1. Положение Гетманщины после Полтавской битвы. Наступлениена автономные права Гетманщины. Переход Мазепы на сторону шведов Петр I использовал какповод для развертывания террора и репрессий. Специальная следственная комиссия, созданнаяпо приказу царя в городе Лебедине, рассматривала дела сторонников гетмана. СотниУкраинский были репрессированы и казнены, а их имущество конфисковано. Преследованийиспытали родственники казаков, вместе с П. Орликом оказались в эмиграции. Наначала войны с Турцией по жребию казнили каждого десятого в поселенияхЛевобережья и Слобожанщины, которые не проявляли достаточной лояльности к царю.Поощрялись доносы.