сосло́вие — социальная группа, члены которой отличаются по своему правовому положению: их состав, привилегии и обязанности определяются законом. принадлежность к сословиям, как правило, передаётся по наследству[1].
сословное деление было характерно для средневековой европы, и обычно включало аристократию, священников и общинников (простолюдинов). в ряде государств последние разделялись на бюргеров (буржуа, мещан) и крестьян.
первые законодательные собрания европы базировались на сословном принципе; характерными примерами являлись трёхпалатные генеральные штаты во франции и двухпалатный парламент .
Штауфени (Готенштафени) – династія імператорів Священної Римської імперії, представники якої перебували при владі в 1138–1254 рр.
Фрідріх І (1155–1190). Найзначніший представник династії Штауфенів. Здійснив п’ять військових походів до Італії, намагаючись підкорити її міста – республіки Північної Італії та Папську державу. Зазнав поразки, але італійці були змушені визнати його своїм правителем. У Німеччині намагався зміцнити свою владу над князями. Приєднав до володінь Штауфенів Південну Італію і Сицилію. Брав участь у хрестових походах.
Генріх VI
Генріх VI.
Генріх VI (1191–1197). Був володарем німецької, сицилійської, італійської та імперської корон. Прагнув підкорити Візантію, створити «світову імперію». Поставив у васальну залежність від імперії Арагонське королівство та англійського короля Річарда Левове Серце.
Фрідріх II (1212–1250). Був проголошений королем у віці двох років, після смерті батька. Після досягнення повноліття продовжив боротьбу своїх попередників за підкорення Північної та Центральної Італії. Уважається одним із найосвіченіших людей XIII ст. Сприяв розвитку науки і мистецтва. Заснував університет у Неаполі. Після безрезультатної 30-річної боротьби за підкорення італійських міст, відлучення Папою від церкви й оголошення Антихристом зазнав повного краху.
Объяснение: