Искусство находилось в поисках новой картины мира в период Нового Времени. На основе идеалов эпохи Возрождения формировалась культура Просвещения.
Постепенно в искусстве появлялись новые жанры. Например, в живописи появилось и активно развивалось придворное искусство, которое отображало и вкусы, и эстетику аристократии.
Согласно идеалам Нового времени, распространяются «первцы третьего сословия», распространявшие нравы среднего класса.
Религиозность осталась в Теперь живопись характеризуется изображением мыслителей, сцен труда и научных опытов.
Появляются отдельные стили: классицизм, романтизм, реализм, импрессионизм, постимпрессионизм.
Классицизм воплощает идеалы античности в живописи. А что касается музыки, то ярким представителем являлся Бетховен.
Романтизм стремился отобразить чувства и настроения людей, их переживания и духовность. Сюжеты романтизма были посвящены множеству тем от красоты до военных баталий. Представителями этого стиля в живописи являлись Теодор Жерико, Эжен Делакруа и так далее, а в музыке – Шопен и Шуберт.
Искусство находилось в поисках новой картины мира каждый раз, в каждую эпоху – этим обосновывается развитие искусства. Искусство Нового времени противоречиво, характеризуется сомнениям, осмыслением, стремительными переменами. Это искусство нарушает правила, которые вырабатывались и признавались долгое время, оно вырабатывает новые формы и новые смыслы.
Объяснение:
1873 р. - Відкриття з ініціативи Київської громади Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
1876 р., травень. - Підписання «Емського указу» - розпорядження Олександра II про заборону видання українським правописом як оригінальних творів, так і перекладів (навіть текстів до нот), а також завезення до імперії українських книг і брошур, надрукованих закордоном.
1878 р. - Початок закордонної діяльності М. Драгоманова.
1882-1906 рр. - Видання журналу «Киевская старина».
1892-1893 рр. - Діяльність таємної студенської організації Братство тарасівців.
1897 р. - Утворення на з'їзді громад Загальноукраїнської безпартійної організації (ЗУБО) на чолі з В. Антоновичем та О. Кониським.
1900 р. - Утворення Революційної української партії (РУП) - першої політичної партії в підросійській Україні.
Стара Київська громада. Заснування і діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. «Київський телеграф»
На початку 70-х років в Україні відродився громадівський рух. Очолила його знову Київська громада. Один із найактивніших київських громадівців Павло Житецький так характеризував світоглядні позиції громадівців: «Ми вже добре знали, що однієї свободи мало - без науки, без європейської освіти. Нам був дуже противний як польський, так і московський націоналізм з інстинктами державного насильства». Першим виданням, що з’явилося на світ завдяки старанням і матеріальній підтримці Київської громади, стали укладені І. Рудченком два випуски збірника «Народные южно-русские сказки». У 1872 р. громада до Л. Глібову перевидати збірку його байок.
У 1873 р. громада домоглася відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Його форми діяльності якнайкраще підходили громадівцям для легалізації їхньої справи. У від ділі працювали найактивніші громадівці - історики В. Антонович, М. Драгоманов, О. Лазаревський, І. Лучицький, правознавець О. Кістяківський, економісти М. Зібер, С. Подолинський, філолог П. Житецький, етнографи О. Афанасьєв-Чужбинський, Ф. Вовк, П. Чубинський, І. Рудченко, О. Русов, композитор М. Лисенко та ін. Вони зібрали й підготували до видання численні матеріали з етнографії, археології, статистики, історії, географії, природознавства, економіки, що мали велику наукову вартість.
Так, у 1874 1875 рр. було підготовлено й видано «Історичні пісні українського народу» В. Антоновича та М. Драгоманова, що їх М. Грушевський назвав «однією з найзаслуженіших і найславніших українських наукових праць». Вийшли друком також «Чумацькі народні пісні», зібрані І. Рудченком з додатком - нотами, підготовленими М. Лисенком, «Кобзар» Шевченка в 2 частинах. Зусиллями громадівців побачили світ декілька томів матеріалів етнографічно-статистичної експедиції, що була проведена у 1869-1871 рр. у Південно-Західному краї під керівництвом українського етнографа П. Чубинського. Справді європейського розголосу набрав археологічний з’їзд, що відбувся в Києві в 1874 р. Було створено етнографічно-географічний музей, встановлено наукові зв’язки з ученими слов’янських країн, підготовлено до видання твори М. Максимовича.
Та чи не головним своїм обов’язком громадівці вважали пробудження національної свідомості українського народу. Скориставшись послабленням цензури на початку 1870-х років, вони розпочали публікацію цілої серії українських популярних книжок (серед яких «Про українських козаків...» М. Драгоманова, «Катерина» Шевченка, «Запорожці» І. Нечуя-Левицького). Ці книжки тисячами примірників розповсюджувалися серед селян. У 1874 1875 рр. Київська громада взяла на себе редагування російськомовної газети «Киевский телеграф», перетворивши її на власний друкований орган.