Накресліть у зошиті синхронізовану хронологічну таб- лицю і впишіть у неї найважливіші події історії другої половини XI — першої половини XIII ст. вказаних держав. Події історії другої половини XI – першої половини XII ст. Візантія Франція Англія
За своїми масштабами, кількістю збройних сил, які брали участь у битвах, Хотинська війна була однією з найбільших воєн у середньовічній Європі. У ній брало участь із обох сторін близько 350 тисяч чоловік. Загальні втрати становили з боку Туреччини - понад 80 тисяч; з боку Польщі - близько 14 тисяч. Українські полки втратили близько 5 тисяч козаків. Такі порівняно незначні втрати свідчать про військову майстерність самих запорожців і про воєнний талант Сагайдачного. Він зумів правильно оцінити стратегічну обстановку, реально усвідомлював можливості свого війська та здеморалізований стан супротивника, що суттєво знецінювало його чисельну перевагу.
Відомо, що багато дослідників вважають політику гетьмана Сагайдачного як суто угодівську щодо Польщі. Звідси й героїзм козаків, проявлений в боях під Хотином заради врятування Речі Посполитої. Однак, варто погодитись з тими істориками, які визначають, що Сагайдачний був політичним діячем, який виходив з реалій польсько-українських відносин, бо реально оцінював військову та політичну силу Польщі. Водночас постійно використовував в інтересах українців конфлікти шляхетської влади з урядами Туреччини, Московщини, щоб у такий б ослабити їх, а в межах Речі Посполитої вибороти собі незалежне самоуправління - автономію.
Молдавський літописець Костін так оцінював козаків та їх керівника Сагайдачного під Хотином: "Козаки зі своїм гетьманом, який був справжньою людиною і воїном, трималися дуже стійко". У Західній Європі, де з великим напруженням та інтересом стежили за розвитком подій під Хотином, від яких могла залежати доля багатьох європейських народів, також утвердилася загальна думка про те, що основна заслуга у відсічі турецько-татарським полчищам, у провалі завойовницького походу Османа на Україну і Польщу належить запорозькому козацтву. Таку думку висловлює французький історик Бодьє у розвідці, яку він видав у 1631 р. в Парижі.
Участь запорозьких козаків у Хотинській війні відіграла велику роль в історії України, Польщі та інших країн Східної Європи. Козаки воювали проти турецько-татарської армії не тому, що цього хотіли польські магнати, шляхтичі, королівський уряд і гетьман П. Сагайдачний. Головним завданням козацького війська було відбити наступ султанської армії, завдати їй повного розгрому, захистити українські землі від грабежів і розорення, а український народ - від турецького іга. Хотинська війна принесла запорозьким козакам ще більшу світову славу. Навіть шляхетська Польща після цієї війни змушена була зважати на сили запорожців і прагнула не загострювати з ними відносин. Але ця війна не принесла козакам полегшення. Королівський уряд офіційно не визнав нереєстрових запорозьких козаків всіляко намагався їх знищити. Козацтво і надалі боролось проти польського магнатсько-шляхетського гніту, відстоюючи свої права і свободи.
Перемогою в Хотинській війні українці в особі козаків вийшли на міжнародну політичну арену як захисники християнського світу від мусульманської загрози. Героїчна боротьба запорозьких козаків біля Хотина відбила на певний час прагнення турецького султана захопити Україну. У цій битві Туреччина переконалась у могутності запорозького війська і його здатності відстояти свою незалежність.
Точно не знаю. А.1015; б.1019; в.1024; г.1036 3. Прочитайте текст. При нем в Киеве активно велось каменное строительство, развивались ремесла и торговля.Развернулась большая работа по переводу на русский язык и переписке книг. Речь идет о деяниях князя: А.Владимира Святого; б.Святополка Окаянного; в. Ярослава Мудрого; г. Владимира Мономаха. 4. При князе Ярославе Мудром в Киевской Руси были построены: а. Михайловский Златоверхий монастырь, Георгиевский собор Юрьева монастыря; б. Софийский собор в Киеве, Золотые ворота в Киеве; в. Успенский собор во владимире, Церковь покрова на Нерли; г. Троицкий собор в Сергитевом посаде, церковь успения на Городке. 5. Принцип престолонаследия, введенный Ярославом Мудрым, предусматривал передачу княжеских столов: а. По старшинству в роду; б. От отца к сыну; в. По завещанию; г. По решению вече. 6.Установите соответствие между терминами и определениями: термины определения 1. Вира 2. Гривна 3. Видок 4. Вервь а. Очевидец преступления; б. Чиновник, решавший уголовные дела; в. Штраф за убийство; г. Серебряная монета; д. название сельской общины. 1 2 3 4
7. Отряд состоявший из профессиональных воинов при князе, участвовавших в походах и управлении, назывался: а. Гвардией б. Дружиной в. Отроками г. рейтарами
8. Дайте определения терминам: Рядович, барщина, смерд, вече, гривна, урок Часть 2 1.За убийство братьев Бориса и глеба летописцы прозвали князя Святополка: А.Окаянным б.Строптивым в.Сребролюбивым Г.Жестоким 2.Прочитайте отрыволк из летописи. Князь… был хромоног, но ум имел острый.Несмотря нга хромоту свою, сам вставал во главе дружины.Особенно почитал книжную мудрость и православное богослужение. Речь идет о князе: А.Святославе; б.Святополке; в. Олеге; г.Ярославе Мудром 3. Первый свод письменных законов Древнерусского государства назывался: А. Русская правда; б.»Урок Ярославичам»; в. Судебник; Г.Соборное уложение 4. При князе Ярославе Мудром в Киевской Руси произошли следующие события а. Принятие первого свода законов Древнерусского государства – «Русской правды»; б. Назначение первого русского митрополита Иллариона; в. Принятие христианства г. Введение фиксированного налогообложения славянских племен; д. Укрепление международных связей Киевской Руси с европейскими странами. 1 2 3 4 абг вгд бгд абд 5. Расцвет Древнерусского государства прихродится на период правлени князя: А. Олега; б.Святослава; в. Владимира; г. Ярослава Мудрого 6.Установите соответствие между именами киевских князей и событиями, произошедшими в период их правления Имена князей события 1. Святослав 2. Владимир 3. Святополк 4. Ярослав а. Крещение Руси; б. Захват власти в Киеве при содействии польских дружин; в. Принятие Русской правды; г. Захват и разорение Хазарии 1 2 3 4
7. Большая част русского войска – полк – состоял из воев: а. Бояр и мужей б. Смердов и ремесленников в. Рядовичей и закупов г. Гостей и посадников
8. Дайте определения терминам: Закуп, вотчина, холоп, вервь, куна, погост Часть 2. 1. Сравните Русскую Правду Ярослава Мудрого и Русскую Правду Ярославичей. Назовите общие и различные черты (не менее 2-х в каждой категории). 2. Укажите какой князь првил: 1. 862-879гг. 2. 912-945гг. 3. 945-972гг. 4. 980-1015гг. 5. 1019-1054гг а. Игорь б. Олег в. Владимир г. Ярослав д. Святополк Окаянный е. Борис ж. Святослав з. Рюрик 3. Укажите кто из князей 1. Построил храм св.Софии в Киеве 2. Ввел христианство , как государственную религию 3. Упорядочил сбор дани, ведя уставы, уроки, погосты 4. Разгромил Волжскую Булгарию и Хазарский каганат 5. Начал составление свода законов 6. Убил Бориса и Глеба 7. Организовал оборонительную систему крепостей на южных границах Руси а. Владимир б. Игорь в. Ольга г. святослав д. Ярослав Мудрый е. Олег ж. Святополк окаянный з. Болеслав 1 Храбрый
За своїми масштабами, кількістю збройних сил, які брали участь у битвах, Хотинська війна була однією з найбільших воєн у середньовічній Європі. У ній брало участь із обох сторін близько 350 тисяч чоловік. Загальні втрати становили з боку Туреччини - понад 80 тисяч; з боку Польщі - близько 14 тисяч. Українські полки втратили близько 5 тисяч козаків. Такі порівняно незначні втрати свідчать про військову майстерність самих запорожців і про воєнний талант Сагайдачного. Він зумів правильно оцінити стратегічну обстановку, реально усвідомлював можливості свого війська та здеморалізований стан супротивника, що суттєво знецінювало його чисельну перевагу.
Відомо, що багато дослідників вважають політику гетьмана Сагайдачного як суто угодівську щодо Польщі. Звідси й героїзм козаків, проявлений в боях під Хотином заради врятування Речі Посполитої. Однак, варто погодитись з тими істориками, які визначають, що Сагайдачний був політичним діячем, який виходив з реалій польсько-українських відносин, бо реально оцінював військову та політичну силу Польщі. Водночас постійно використовував в інтересах українців конфлікти шляхетської влади з урядами Туреччини, Московщини, щоб у такий б ослабити їх, а в межах Речі Посполитої вибороти собі незалежне самоуправління - автономію.
Молдавський літописець Костін так оцінював козаків та їх керівника Сагайдачного під Хотином: "Козаки зі своїм гетьманом, який був справжньою людиною і воїном, трималися дуже стійко". У Західній Європі, де з великим напруженням та інтересом стежили за розвитком подій під Хотином, від яких могла залежати доля багатьох європейських народів, також утвердилася загальна думка про те, що основна заслуга у відсічі турецько-татарським полчищам, у провалі завойовницького походу Османа на Україну і Польщу належить запорозькому козацтву. Таку думку висловлює французький історик Бодьє у розвідці, яку він видав у 1631 р. в Парижі.
Участь запорозьких козаків у Хотинській війні відіграла велику роль в історії України, Польщі та інших країн Східної Європи. Козаки воювали проти турецько-татарської армії не тому, що цього хотіли польські магнати, шляхтичі, королівський уряд і гетьман П. Сагайдачний. Головним завданням козацького війська було відбити наступ султанської армії, завдати їй повного розгрому, захистити українські землі від грабежів і розорення, а український народ - від турецького іга. Хотинська війна принесла запорозьким козакам ще більшу світову славу. Навіть шляхетська Польща після цієї війни змушена була зважати на сили запорожців і прагнула не загострювати з ними відносин. Але ця війна не принесла козакам полегшення. Королівський уряд офіційно не визнав нереєстрових запорозьких козаків всіляко намагався їх знищити. Козацтво і надалі боролось проти польського магнатсько-шляхетського гніту, відстоюючи свої права і свободи.
Перемогою в Хотинській війні українці в особі козаків вийшли на міжнародну політичну арену як захисники християнського світу від мусульманської загрози. Героїчна боротьба запорозьких козаків біля Хотина відбила на певний час прагнення турецького султана захопити Україну. У цій битві Туреччина переконалась у могутності запорозького війська і його здатності відстояти свою незалежність.