Поведение воинов после персепольского мешка (весной 330 г. до н. э.), выражавших желание вернуться в Македонию, стало первым свидетельством этому, как его передал Плутарх («Александр», 38, 6-7): «...они [македоняне] надеялись, что раз Александр решил поджечь и уничтожить царский дворец, значит, он помышляет о возвращении на родину и не намеревается жить среди варваров».
Сумев сплотить вокруг себя всех военачальников, Александр созвал на совет всю армию и произнес пространную речь, в которой делал акцент на ненадежности того, что уже завоевано. Аргументы, видимо, убедили воинов, которые, согласно античным авторам, стали сами торопить Александра «вести их по миру, куда он захочет».
Александр не обнародовал свои амбиции, которые могли бы отпугнуть некоторых из его солдат и военачальников. Жестокость и неопределенность войны в Согдиане и Бактрии усугубили разногласия между Александром и его окружением как раз в тот момент, когда у части македонской знати возникло несогласие с методами управления Александра, вызванное другими причинами. Узнав об уничтожении своих отрядов, Александр чрезвычайным остро реагировал на глубокую деморализацию своей армии: «Он хотел скрыть это поражение и под страхом смерти запретил уцелевшим
Александр подвергал своих воинов все большим физическим нагрузкам, которые постепенно стали противоречить реальным природным возможностям, да еще и в погодно-климатических условиях столь же тяжелых, сколь и резко контрастных. При переходе через Гиндукуш (329 г. до н. э.) людей слепил снег и терзад голод. Раненых и отставших бросали, оттащив на обочину.Усталость и деморализация воинов также объясняется жестокостью некоторых поступков Александра.
Также похоже, что в глазах простых воинов новое предприятие, на которое собирался их подвигнуть царь, все более становилось его личным делом, в отношении которого их энтузиазм неуклонно таял.
Объяснение:
EX33. MUST or HAVE TO? Translate the sentences from Russian into English. MUST или HAVE TO? Переведите предложения на английский язык.
1.Я должна также помыть окна и двери, миссис Райт? - Да, конечно. Мы делаем это раз в месяц.
2.Ты должен немедленно пойти (see) к врачу.
3.Я должен оплатить этот счёт (bill) (in cash)? - Нет, не нужно. Вы можете оплатить его по кредитной карте.
4.Здесь запрещено курить. Я должен выйти на улицу (outside)? - Нет, не нужно. На первом этаже есть курительная комната.
5.Покупателям не разрешается оставлять велосипеды у витрины.
6.Дети должны с разрешение у родителей (parents'permission), чтоб
Объяснение:
Відповідь:
1. Населення та умови життя на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.Протягом другої половини століття кількість населення західноукраїнських земель збільшилася. . Оскільки за цей відтинок часу загальна кількість населення значно зросла, питома вага українців у його складі зменшилася. Зростання чисельності населення дедалі більше загострювало місцеві соціально-економічні проблеми. У Галичині густота населення в сільській місцевості протягом цього часу збільшилася з 32 до 102 осіб на 1 кв км
2. Особливості економічного розвитку Галичини, Буковини та ЗакарпаттяРеволюційні події 1848–1849 рр. були важливим етапом у розвитку європейських країн. Попри те, що революції завершилися поразкою, вони уможливили пришвидшення процесів подальшого становлення індустріального суспільства.
У 50–60-х рр., завдяки політиці віденського уряду і західних і центральних провінціях Австро-Угорщини швидкими темпами розвивалася промисловість, а Галичина, Буковина і Закарпаття зберігали давній, аграрний характер економіки. Її розвиток на західноукраїнських землях дедалі більше визначався інтересами великої фабричної промисловості у західних провінціях.
3. Розвиток промисловостіУ несприятливих умовах австро-угорського панування західноукраїнська промисловість розвивалася сповільненими темпами. Переважна більшість промислових робітників працювала не у великій фабричній промисловості, а на дрібних підприємствах і майстернях. За офіційними даними, 1885 р. в Східній Галичині на 175 підприємствах обробної промисловості з числом робітників понад 20 осіб працювало лише 10 тис. душ. У Закарпатті тоді ж було декілька таких підприємств, а на Буковині взагалі не було.
4. Зміни в сільському господарствіАграрні реформи, здійснені на західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр., увільнили селян від залишків кріпацтва, проте їхнє становище залишалося дуже тяжким. За своє вивільнення селяни мусили протягом 50 років сплачувати щорічні платежі. У цілому реформа 1848 р. коштувала західноукраїнському селянству понад 300 млн флоринів.
5. Початок трудової еміграції українцівЗлиденні заробітки або повна їх відсутність, страх іще не розорених селян перед майбутніми злиднями, зубожіння більшості селянства, нестача землі, пошуки порятунку від голодної смерті, тягар національного гноблення й політичного безправ’я стали основними причинами масової трудової еміграції західноукраїнських селян до країн Європи, Північної та Південної Америки. Вона була прямим наслідком політики віденського уряду, спрямованої на висмоктування життєдайних соків із національних окраїн на користь розвиненого центру імперії.
Міста і міське населенняЗахідноукраїнські міста, внаслідок імперської політики гальмування індустріалізації краю, впродовж тривалого часу зберігали свій традиційний вигляд. Міське населення поступово зростало. Швидше за інші розвивалися Львів і Чернівці, а також міста, що були значними залізничними центрами,– Станіслав, Стрий та ін. Зростало також населення Дрогобича й Борислава, де виникли нафтодобувні підприємства.
Ничем
Объяснение: