Створення сім’ї та виховання дітей в давні греки вважали громадянським обов’язком. Неодружені громадяни зазнавали публічної зневаги, їх штрафували за безшлюбність.
Головою сім’ї в Стародавній Греції був чоловік, він мав велику владу. Наприклад, міг розпоряджатися навіть життям своїх дітей. Грецькі жінки вели усамітнений б життя. До жіночої половини будинку могли увійти лише найближчі родичі. Жінки мали право сідати за стіл лише тоді, коли сім’я обідала без гостей. З дому могли вийти лише з дозволу чоловіка для того, щоб відвідати храм, театр або піти в гості до подруг і то лише в супроводі рабинь чи служниць.
Проте дома жінка була повноправною господинею: саме вона вела господарство, розпоряджалася коштами, турбувалася про дітей, наглядала за слугами-рабами. Нерідко жінки в стінах будинку командували чоловіками і від них залежав добробут сім’ї. Чеснотами грецької жінки вважалися скромність, доброта, сором’язливість, порядність, любов до дітей
Первым царем из рода Романовых стал Михаил Федорович. Это произошло в 1613 году, после долгих лет Смуты, разорившей и обескровившей страну. Выборы Земским собором нового царя были весьма бурными. Несколько боярских партий имели своих кандидатов. За юного Михаила Федоровича помимо придворных выступили казаки, создавшие собственную легенду о передаче власти царем Федором. Семнадцатилетний Михаил Федорович венчался на царство летом 1613 года. В первые годы своего правления он с большим трудом вывел Россию из состояния войны, заключив мир со Швецией и Польшей. Вскоре в Москву вернулся из плена патриарх Филарет, и в стране началось двоевластие. Время длительного царствования Михаила Федоровича (1613-1645) отмечено первыми шагами в восстановлении России после полутора десятилетий Смуты и войн. Заботясь об укреплении власти на местах, царь ввел новую систему управления – воеводскую. При нем созывались Земские соборы, основные политические вопросы он решал совместно с думой. В истории Михаил Федорович остался как кроткий, легко поддающийся влиянию своего окружения монарх. Обычно все успехи его царствования относят на счет энергичного патриарха Филарета. Но последние двенадцать лет Михаил правил сам, и эти годы по важности и сложности решения государственных дел мало чем отличаются от предыдущих. Уклад жизни почти не изменился по сравнению с временами правления прежних царей. Большое место здесь занимали церковь и воспитание детей.
Царь Алексей Михайлович (1645- 1676 гг. ) начал свое правление в 16 лет. Впервые после длительного перерыва царский трон занял подготовленный к политической деятельности государь. Он знал иностранные языки, разбирался в философии и богословии, в законах, понимал и любил духовную музыку. Говоря о его государственной деятельности, надо помнить, что именно при нем был составлен весьма полный свод законов - Уложение 1649 года. Алексей Михайлович принял и личное участие в законотворчестве: будучи страстным охотником, он сам составил уложение соколиной охоты. По воспоминаниям современников, Алексей Михайлович был мягким, добродушным человеком; Тишайшим прослыл он в истории. Но внешняя мягкость его была обманчива: этот государь обладал твердым характером. В Европе окончательно складывается представление о России как о могучей православной державе, наследнице Византии. Элементы европейской культуры начинают распространяться в высших слоях московского общества. Однако появление иноземного платья, европейская мебель и посуда, книги и гравюры, украсившие терема, все новшества, о которых часто писали иностранные путешественники ХVII в. , мало влияли на традиции русского быта. Некоторые обычаи россиян приводили в замешательство иностранцев, посещавших Москву.
Створення сім’ї та виховання дітей в давні греки вважали громадянським обов’язком. Неодружені громадяни зазнавали публічної зневаги, їх штрафували за безшлюбність.
Головою сім’ї в Стародавній Греції був чоловік, він мав велику владу. Наприклад, міг розпоряджатися навіть життям своїх дітей. Грецькі жінки вели усамітнений б життя. До жіночої половини будинку могли увійти лише найближчі родичі. Жінки мали право сідати за стіл лише тоді, коли сім’я обідала без гостей. З дому могли вийти лише з дозволу чоловіка для того, щоб відвідати храм, театр або піти в гості до подруг і то лише в супроводі рабинь чи служниць.
Проте дома жінка була повноправною господинею: саме вона вела господарство, розпоряджалася коштами, турбувалася про дітей, наглядала за слугами-рабами. Нерідко жінки в стінах будинку командували чоловіками і від них залежав добробут сім’ї. Чеснотами грецької жінки вважалися скромність, доброта, сором’язливість, порядність, любов до дітей
Объяснение: