ответ: 5. Есть два на бирже или вне биржи. Торговля на бирже более прозрачна — котировки (цены) акций и других ценных бумаг можно легко отследить. Когда вы покупаете или продаете акции напрямую, вне биржи, есть риск, что цены будут завышены или занижены по сравнению с рыночными.
К тому же биржа тщательно оценивает компании-эмитентов. Акции явных мошенников там вы вряд ли встретите. А остальным ценным бумагам в результате проверки присваивают важный атрибут — уровень листинга.
Сегодня их три. Первый уровень (или первый котировальный список) — наиболее ликвидные акции самых надежных компаний российского рынка.
Для попадания во второй котировальный список требования уже не настолько высоки. Но все компании, чьи акции претендуют на попадание в первый или второй список, должны регулярно отчитываться перед биржей о результатах деятельности, а также публиковать отчетность и всю важную информацию о себе в интернете.
Третий уровень — это некотировальная часть списка с самыми низкими требованиями. Если вы соберетесь покупать ценные бумаги компании третьего уровня или компании, которой вообще нет в листинге (списке ценных бумаг) биржи, вам придется оценивать ее надежность самостоятельно. А это непросто даже для опытного инвестора.
ответ:Утворилася 1569 року внаслідок Люблінської унії, що об'єднала польську та литовську держави. Очолювалася виборним монархом, який мав складений титул короля польського і великого князя литовського. Керувалася шляхтою різних національностей, що становила у різний час 10-25 % від усього населення держави. Шляхта була джерелом влади і втілювала її демократичним шляхом через вибори до парламентських, представницьких та місцевих органів: сейму, сенату, сеймиків тощо. Мала високий рівень децентралізації управління. Столиця розташовувалася у Кракові (до 1596) і Варшаві (після 1596).
Одна з найбільших держав континенту в ранньому новому часі. В першій половині XVII століття, в добу своєї могутності, охоплювала територію близько 990 тисяч км²[6], на якій мешкало до 11 млн осіб різних національностей та конфесій[7]. Декларувала свободу віросповідання актом Варшавської конфедерації 1573 року, проте протягом усього існування держави домінантну позицію в ній займала католицька церква. В елітарній культурі панували латинська і польська мови, а також ідеологія сарматизму. Вела перманентні війни із сусідами: Московією на сході, Швецією на півночі, Османською імперією та Кримським ханством на півдні.
Після великого козацького повстання 1648 року, що згодом спровокувало вторгнення шведів та московитян, втратила чверть усіх територій. У XVIII столітті, через свавілля магнатів та шляхти, стала об'єктом політики сусідніх держав й опинилася під сильним впливом молодої Російської імперії. 1772 року втратила третину земель внаслідок поділів між Росією, Пруссією та Австрією. Після ухвалення Конституції 3 травня 1791 року проголошена унітарною державою, конституційною монархією. Припинила існування в результаті поділів Речі Посполитої між Росією, Пруссією та Австрією в 1793 і 1795 роках.
Объяснение:
Ъ