Коза́цькі літо́писи це — історико -літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії і важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів —літературна, близька до народнорозмовної.
Зміст
1 Історія
2 «Літопис самовидця»
3 «Літопис Григорія Грабянки»
4 «Літопис Самійла Величка»
5 Особливості козацьких літописів
6 Джерела та література
7 Посилання
Історія
Особливе значення серед літописів 2-ї половини XVII - початку XVIII століття мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси виникла їх умовна назва - "козацькі", "козацько-старшинські" літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються.
До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи:
Самовидця (про події 1648 - 1702 років, вірогідний автор - Роман Ракушка-Романовський),
Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та
Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 - 1700 років).
В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-1654 років, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, факти з історії Московського царства, Речі Посполитої, Угорського королівства, Швеції, Молдовського князівства, Османської імперії та інших держав.
Иван IV опирался не только на насилие, но и на традиционные представления о праве монарха распоряжаться в государстве, как в своей вотчине. В итоге страна получила хозяйственную разруху. Были уничтожены механизмы управления государством, наблюдалось массовое бегство крестьян, холопов и даже дворян на окраины страны, что привело к возникновению системы крепостного права, то есть ликвидации личных прав крестьян. Были ослаблены внешнеполитические позиции России. Таковы были итоги правления Ивана IV Грозного.
1) Владимир Святославич, Ярослав Мудрый 2)Игорь (912-945) – неудачный поход на Константинополь 941, менее выгодный торговый договор 944 Святополк Изяславич (1093-1113) – расцвет ростовщиков 3) «Правда Ярославичей» - отмена кровной мести и замена ее вирой – судебным штрафом – введена не позже 1072 г. после восстания в Киеве 1068 г. «Устав» Мономаха – запрет брать с закупов (должников) проценты более 50 %. Закупа, не уплатившего в срок, нельзя было удерживать на дворе кредитора, если он шел искать средств для расплаты. Всех закупов, которые несколько лет работали на кредитора, Владимир Мономах велел отпустить на свободу. – введен в 1113 году после восстания в Киеве и погрома ростовщиков.
Коза́цькі літо́писи це — історико -літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії і важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів —літературна, близька до народнорозмовної.
Зміст
1 Історія
2 «Літопис самовидця»
3 «Літопис Григорія Грабянки»
4 «Літопис Самійла Величка»
5 Особливості козацьких літописів
6 Джерела та література
7 Посилання
Історія
Особливе значення серед літописів 2-ї половини XVII - початку XVIII століття мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси виникла їх умовна назва - "козацькі", "козацько-старшинські" літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються.
До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи:
Самовидця (про події 1648 - 1702 років, вірогідний автор - Роман Ракушка-Романовський),
Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та
Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 - 1700 років).
В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-1654 років, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, факти з історії Московського царства, Речі Посполитої, Угорського королівства, Швеції, Молдовського князівства, Османської імперії та інших держав.
Объяснение: