1.) XV-XVII
2.) Африку, Америку, Азию, Океанию
3.) Среди причин Великих географических открытий можно назвать:
после эпохи Крестовых походов у европейцев сложились прочные торговые связи с Востоком. На Востоке европейцы покупали пряности, ткани, драгоценности. В XV в. сухопутные караванные пути, по которым осуществлялась торговля европейцев с восточными странами, были захвачены турками. Появилась задача поиска морского пути в Индию.
Были усовершенствованы компас, астролябия и секстант.
Появились новые виды судов — каравелла, каракка и галеон. Они отличались вместительностью и мощным парусным оснащением.
Были изобретены навигационные карты — портуланы.
Теперь европейцы могли совершать не только традиционные каботажные плавания (т. е. преимущественно вдоль берегов), но и выходить далеко в открытое море.
Или так: после эпохи Крестовых походов у европейцев сложились прочные торговые связи с Востоком. На Востоке европейцы покупали пряности, ткани, драгоценности.
5.) Индия открыл Васко Да Гама
1.В
2.А
3.А
4.Б
5.В
6.В
7.
Опортунiзм - політичний курс, який характеризується пристосуванством, зрадою інтересів певної політичної сили чи ідеології.
Соцiалiзм iз людським обличчям - спроба пом'якшення тоталітарного характеру держави в Чехословаччині, ще є друге поняття як - Празька весна
8. Не зрозумів які діячі тобі потрібні
9.
1. Б
2. В
3. А
4. г
10. Б, В, А, Г
11. 2, 4, 6
12. А)
1989 року комуністи втратили владу внаслідок Оксамитової революції, а країну очолив письменник-дисидент Вацлав Гавел — останній президент Чехословаччини і перший президент Чехії.
У 1989–1992 країна носила назву «Чесько-Словацька Федеративна Республіка», проте федерація виявилася нестабільною. 17 липня 1992 року Народна рада Словаччини приймає декларацію про незалежність Словацької республіки. Остаточною ж датою розпаду Чехословаччини вважають 1 січня 1993 року. Провідну роль у веденні мирних переговорів з розділення країни відіграли тодішні прем'єр-міністри республік Вацлав Клаус та Владимир Мечіар. Завдяки мирному протіканню процесу розділу країни, цей розділ іноді називають «Оксамитовим розлученням».
Б)
Війна в Югославії можна базувати як вираз: низка збройних конфліктів, що відбувалися на території республіки Югославії і були проявом дезінтеграційних процесів в державі, що полягали у прагненні народів Югославії здобути свою державну незалежність та у прагненні переважно сербських сил не допустити цього. Завершились війни утворенням нових незалежних держав.
Югославські війни головним чином відбувались між сербами, які прагнули зберегти Югославську державу, та народами, що добивались незалежності від неї — хорватами, боснійцями, словенцями та албанцями, а також між хорватами і боснійцями у Боснії і Герцеговині, македонцями та албанцями в Північній Македонії. Війни відбувались на території усіх шести колишніх республік Югославії і призвели до перетворення їх на незалежні держави. Безпосереднім результатом конфлікту стало проголошення сьомої незалежної держави Косово. Югославські війни стали одним з наймасштабніших збройних конфліктів XX століття, вони супроводжувались значними руйнуваннями, великими людськими жертвами та великою кількістю скоєних військових злочинів.
Объяснение: