1.Внутрішня:Дбав про охорону кордонів Київської держави, а тому утримував для цього добре озброєну велику дружину.
Вів широке будівництво фортець - опорних пунктів оборони проти чужоземних загарбників на Десні, Острі, Сулі, Рубежі Ступні.
Для захисту своїх володінь від печенігів будував оборонні захисні вали
Запровадив християнство.
Будував багато церков.
Розбудовував старі і будував нові міста, зокрема Володимир — на Волині. Василів — на Київщині.
Дбав про культурний розвиток своєї держави, яка за територією стала найбільшою в Європі.
Здійснив багато реформ
Запровадив держ.символіку
2.Зовнішн. політика:1. Наявність величезної підвладної території диктувала суттєву зміну зовнішньої політики: далекі походи, захоплення нових земель поступаються місцем захисту власних кордонів.
2. У відносинах з сусідніми державами спирався не лише на силу зброї, а й на активні дипломатичні контакти з багатьма державами.
3. Головним напрямом зовнішньої політики стала боротьба проти печенігів. Для відсічі їх нападів зміцнював кордони зі степом, будував міста на Десні, Рубежі, Сулі й Стугні. Це були справжні богатирські застави з постійними військовими гарнізонами, які відіграли вирішальну роль у стабілізації становища на півдні Русі.
Крім системи міст, південноруське прикордоння захищали могутні багатокілометрові земляні вали (так звані “змієві вали”).
Реформи:Військова реформа:спрямовувалася на посилення оборони держави.
Судова реформа:полягала в розмежуванні єпископського та місцевого судів.
Освітня реформа:з прийняттям християнства освіта і шкільництво набули розвитку, завдяки чому Русь прилучилася до античної культури та науки.
Релігійна реформа
Объяснение:
Реформы Владимира Великого — программа Владимира Святославича ориентировалась на восстановление достижений Аскольдовой эпохи, но в новых условиях конца X — начала XI века. Реформы Владимира охватили широкий круг проблем.
Суть административной реформы заключалась в ликвидации «племенных княжеств». К концу X века Киевская Русь состояла из ряда «племен», сохранявших свою автономию. Всего было 7 или 8 главных «племенных» образований: поляне, северяне, древляне, дреговичи, кривичи, вятичи и, возможно, радимичи. Взаимоотношения между верховной властью Киева и местной «племенной» администрацией осложнялись непроработанностью юридической основы. Реформа, осуществленная Ольгой в 946 г. после усмирения древлян, должна была определить размер дани и рамки повинностей. Но это не устранило причины проблем. Владимир ликвидировал саму систему «племенных» княжений. Территорию Руси он поделил на 8 административных округов. Создано Новогородскую, Киевскую