Відповідь:Опозицію очолив Вітовт Кейстутович, двоюрідний Яґайлів брат і конкурент у боротьбі за великокняжий престол. Після низки збройних сутичок Владислав-Яґайло у 1392 р. змушений був визнати Вітовта своїм довічним намісником, а 1398 р. той проголосив себе повновладним великим князем литовським під номінальною зверхністю польського короля, чим фактично розірвав Кревську унію. Авторитет Вітовта зростав. Коли Ядвіга звернулася з вимогою данини з Великого князівства, яку нібито Ягайло подарував їй «на віно», Вітовт оголосив її листа старійшинам, і всі вони рішуче відмовили: «Ніколи нікому Велике князівство не платило данини!» На таємній нараді 1398 р. князі й бояри литовські та руські проголосили його князем Литви і Русі. Кревська угода була скасована. Дальшим кроком було проголошення незалежностіВеликого князівства. Вітовт одружив свою дочку Софію з великиммосковським князем ВасиліємІ.
Великою помилкою його було втручання в татарські справи: під час боротьби ханів Золотої Орди він вирішив підтримати Тохтамиша проти Едигея. Перемога була на боці Едигея.Над Ворсклою 1399 року татари розгромили Вітовтове військо:забито було десятки князів, поліг цвіт литовсько-руського лицарства.
Ця поразка над Ворсклою не припинила успіхів Вітовта на сході, і дипломатичним шляхом він досягнув того, чого не міг добитися збройною силою.
Після поразки над Ворсклою Ягайло запропонував Вітовтові компроміс. Справа у тім, що у 1399 роціпомерла Ядвігаі Ягайло почував себе непевним, бо з ії смертю боявся, що перестане бути королем Польщі. У1401 р. у Вільнівідбувсяз'їздлитовської шляхти з земель, безпосередньо належних Вітовтові. Князі-володарі участі в з'їзді не взяли. На з’їзді було укладено дві грамоти: в одній, підписаній Вітовтом, він обіцяв вірність Ягайлові та Короні Польській і зазначав, що після його смерті великокняжа влада та землі повернуться Ягайлові. В другій грамоті «прелати, барони, шляхтичі й зем'яни» ручилися, що всі землі після смерті Вітовта повернуться Ягайлові та Короні, а вони шукатимуть іншого володаря. Однак в останній грамоті застерігалося, що, в разі бездітности Ягайла, після його смерті польські пани не можуть обрати короля без відома Вітовта.
Людина непересічних політичних та військових талантів, Вітовт упродовж свого майже 40-літнього (1392-1430 рр.) правління зумів поставити аморфний конґломерат земель, що склався в Ольґердову добу, у більшу залежність від великого князя.
Авторитету Вітовтові додавала й зовнішня політика. З'єднаним польсько-русько-литовським силам вдалося розгромити рицарське військо Ордену у знаменитій битві 15 липня1410 р. під с. Ґрюнвальдом(литовськем. Жальґірис; нині на території Ольштинського воєводства Польщі).
Пояснення:
от крестьянина требовали честно трудится на благо Родины и народа, обеспечивали его землей и техникой, облегчая работу крестьянина.
При вступлении в колхоз нужно было отдать в общее пользование всех имеющихся у крестьянина коней и коров, а также орудия труда. Хозяйства у всех были разные - у кого-то конь и корова, у кого-то ничего. А в колхозе все становились в равных условиях при распределении результатов труда.
Крестьяне становились зависимыми от руководства колхоза - он не мог, как ранее, самостоятельно планировать свои действия (ему давали разнорядку куда ему сегодня идти и что делать), также у него не было своей лошади и он не мог выехать из села без согласования с правлением колхоза.
Апиын” соғыстары – Батыс Еуропа елдерінің Қытайға қарсы жүргізген соғыстары. Бірінші “апиын” соғысы 1840 – 42 жылдары болды. Соғысты Англия бастап, Қытайды тәуелді елге айналдыру мақсатын көздеді. 1840 жылы маусым айында басталған соғыстың сылтауы ағылшын отаршыларының контрабандалық жолмен сауда жүргізіп тұрған апиындарын 1839 жылы Қытайдың үкімет комиссары Линь Цзэ-сюйдің жоюы болды. Ағылшын және Қытай әскери кемелерінің арасындағы қарулы қақтығыстар 1839 жылдың соңында-ақ басталып кеткен еді. 1842 жылы ағылшындар Сянган (Гонконг) аралын, Динхай, Нинбо, Сямынь, Шанхай, Чжэньцзян қалаларын басып алды және 1842 жылы тамызда Нанкинге таяп келді. Қытай халқы басқыншыларға қатты қарсылық көрсетті (Гуандуньдегі шаруалар қозғалысы). Алайда Цинь үкіметі елді қорғауды ұйымдастыруда қабілетсіздік танытып, халықтың қолдауын пайдалана алмады. 1842 жылы 29 тамызда Нанкин бітіміне қол қойылды. Екінші “апиын” соғысына (1856 – 60 жылдары) Англиямен бірге Франция да қатысты. Қытайдағы азамат соғысын (Тайпиндер көтерілісі) пайдаланып, Англия 1856 жылы Гуанчжоу ауданында әскери қимылдарын бастады. 1857 жылдың басында оған Франция қосылды. 1858 жылы әскери қимылдар астаналық Ужили провинциясының аумағына ауысты. 1858 жылы мамырда ағылшын-француз армиясы Дагу портын басып алып, Тянь-цзинь мен Пекинге қауіп төндірді. Қытай үкіметі Англия және Франциямен кіріптарлық шарт жасасуға мәжбүр болды. Бір жылдан кейін Қытайдан жаңа жеңілдіктер алу мақсатымен Англия мен Франция соғыс қимылдарын қайта бастады. 1860 жылы тамызда ағылшын-француз әскерлері Тяньцзиньді, қазанда Пекинді басып алды. Қытай үкіметіне жаңа кіріптарлық шарттар таңылды “Апиын” соғыстары Қытайдың жартылай отарға айналуындағы маңызды кезең болды.
Объяснение:
Вот