Афиняне готовились к войне на море основательно.
Для начало полис строил внушительное число кораблей – например, 200 кораблей. Финансовую основу строительства составляли доходы от серебрянх рудников.
Но вопрос финансирования подготовки к войне на море решался на народном собрании, где решали как делить доход и как строить флот.
Кроме того, перед важным сражением военные начальники пытались урегулировать уже существующие конфликты с греческими конфликтами для того, чтобы объединить усилия перед борьбой.
Но до всех этих процедур выбирался военно-морской начальник. Например, при войнах с Персией им был Фемистокл.
Кроме того, морские порты должны были укрепляться дополнительными стенами. Например, известный порт Пирей был укреплен Длинными стенами. Кроме того, был создан мощный флот.
Зовнішня і внутрішня політика Скоропадського
Внутрішня політика П. Скоропадського
– Гетьман сформував новий уряд – Раду міністрів – з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів. Главою Кабінету міністрів став Ф. Лизогуб; міністром закордонних справ – Д. Дорошенко; міністром освіти – М. Василенко. Інші міністри були членами російських партій, в основному-партії кадетів.
– Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (почали діяти старости, земські урядники, професійні чиновники, поліція тощо). Однак зміцнення цього апарату русифікованими представниками старого чиновництва являли погрозу Українській державі.
– У промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, ремонту локомотивів.
– Відповідно до головного пріоритету – земельного питання – у липні 1918 р. був розроблений «Проект загальних основ земельної реформи», що викликав різкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників. У цілому ж можна констатувати відновлення в державі поміщицького землеволодіння.
– Гетьманом Павлом Скоропадським була здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300 тис. осіб. Гетьман прагнув також відродити козацтво в Україні.
– В Український державі була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет, вжиті заходи для становлення української грошової системи.
При гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи. Проводилася політика переслідувань більшовиків, представників інших лівих партій, :і також анархістів. Під жорстку цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів, маніфестацій.
Зовнішня політика П. Скоропадського
У зовнішньополітичній діяльності гетьмана були значні обмеження. Союзництво з державами Четвертного союзу стримувало його відносини з країнами Антанти. Незважаючи на це, йому вдалося встановити дипломатичні відносини із Швейцарією, Фінляндією, Польщею та Росією.
У міждержавних відносинах основною турботою гетьмана було повернення всіх територій етнічного розселення українців. Так, до Української держави було приєднано Гомельський, Путивльський, Римський, Суджанівський, Гайворонський, Бєлгородський, Корочанський, Валуйський, РІчицький, Пінський, Мозирський повіти, Холмщину, Підляшшя, 12 повітів Берестейщини, місто Маріуполь. Крим увійшов на правах автономії.