Колизей
Колизей является одним из 7 чудес света. Но так он назывался не всегда, его первоначальное название «Амфитеатр Флавия» при династии Флавиев с 70 года нашей эры, когда сооружение Колизея началось. Известно, что когда Колизей был построен, римляне ликовали и праздновали 100 дней.
Колизей вмещал 50 тысяч человека при его высоте в 44 метра, все трибуны представляли собой 4 этажа по 10 метров каждый в среднем.
Римские форумы
Недалеко от Колизея располагаются форумы. Их много и каждый из них имеет собственный возраст – самый древний – форум Цезаря 46 век до нашей эры, а самый молодой – форум Траяна – 112 век уже нашей эры. Каждый форум располагается на главных площадях. Соответственно, каждый форум был построен не просто так. Например, форум Траяна был построен после того, как Рим победил Дакию. Форумы представляли собой древнеримские торговые моллы, в которых устраивали рынки и так далее.
Капитолийский холм
Как известно, Рим стоит на 7 холмах. Одним из этих холмов называется Капитолийским, и именно на нем был основан Рим. На Капитолийском холме находился Капитолий, где заседал сенат и проводились различные собрания.
Будущая императрица Всероссийская, урожденная София Августа Фредерика Ангальт-Цербстская, принцесса цербстская, в 1744 году после принятия православия получила имя Екатерины Алексеевны.
В следующем году она стала супругой наследника престола Петра Федоровича. Еще до венчания стало очевидно, что брак этот будет несчастливым.
В то время как будущая императрица искренне полюбила Россию, чувствуя себя русской если не по крови, то по духу, Петр пренебрегал русскими обычаями и считал идеалом государственного устройства Пруссию.
Недолгое правление Петра III в качестве императора закончилось дворцовым переворотом 1762 года, в результате которого императрицей и самодержицей Всероссийской становится Екатерина II.
Вся ее политика была направлена на установление величия Российской империи. Еще при жизни Екатерину II прозвали Великой. Многие свои деяния Екатерина совершала под влиянием идей французского Просвещения и форму правления, принятую императрицей, называют просвещенным абсолютизмом.
Объяснение:
1. 1238 р. Данило Галицький розгромив війська хрестоносців під Дорогочином. Узяв у полон магістра ордену німецьких рицарів Бруна.
2. 1245 р. Здобув блискучу перемогу в битві з військом угорського короля та його союзниками поблизу міста Ярослава на Сяні. Ярославська битва надовго зупинила агресію Угорського королівства на північ від Карпат.
3. Знову поширив свій вплив на Київ, де залишив воєводу Дмитра управляти Києвом.
4. Успішно воював з польськими і литовськими феодалами.
5. Здійснив кілька походів на литовське плем’я ятвягів, які нападали на прикордонні землі Волині.
6. Поширив свій вплив на Турово-Пінське князівство.
7. Після нападу на Галицько-Волинське князівство монгольських військ, які захопили Кам’янець, Ізяслав, Луцьк, Володимир, після тривалої облоги знищили Галич, і щоб утримати за собою Галичину, Данило змушений був наприкінці 1245 року виїхати до Золотої Орди, щоб тим самим отримати перепочинок і зібрати сили для вирішальної боротьби.
8. Досяг порозуміння з монголо-татарами і не допустив плюндрування своєї землі, хоч і мусив зруйнувати укріплення її міст (Львова, Володимира, Луцька та інших) після походу монгольського війська в Галичину на чолі з Бурундаєм.
9. Намагався створити антиординську коаліцію і тому уклав союз володимиро-суздальським князем Андрієм Ярославичем.
10. Для зміцнення відносин із сусідами у 1246 році одружив свого сина Лева з дочкою угорського короля.
11. Налагодив відносини з князями мазовецьким і краківським, а невдовзі уклав мирну угоду з Литвою.
12. Щоб вести спільну боротьбу проти Золотої Орди, його дочка вийшла заміж за великого князя володимирського Андрія Ярославовича, а брат Василько одружився з сестрою Олександра Невського.
Коронація Данила
1253 р. Данила було увінчано королівською короною, отриманою від папи Інокентія IV, що значно сприяло зростанню його міжнародного авторитету, свідчило про визнання Галицько- Волинської держави європейською, нарівні з іншими великими державами. Місцем коронації Данило обрав місто Дорогочин, де свого часу розгромив тевтонських рицарів, щоб утвердити свої права на це місто.
Данило цим актом сподівався на до Риму в боротьбі з монголами, але сподівання не виправдалися.
Коронація Данила „королем Русі” означала визнання європейськими країнами Руського (Галицько-Волинського) князівства законним спадкоємцем Київської Русі.