казачьи войска на территории казахстана в казахстане были сформированы уральское, оренбургское, сибирское и семиреченское казачьи войска. уральское казачество первые поселения уральских казаков в казахстане возникли стихийно в xvi в.
у уральских казаков было развито , и вопросы общественной жизни решались на войсковом круге. уральские казаки были самыми зажиточными, душевой надел казака был 80 десятин земли и 2 млн руб. казачье войско имело от добычи красной рыбы и черной икры.
к 1917 г. территория, занятая уральским казачьим войском, составляла 7 млн десятин. оренбургское казачество в 1748-1755 гг. по инициативе царского правительства было создано оренбургское казачье войско. в 1808 г. казачество юга сибири получило официальное название сибирского линейного казачьего войска в середине xix в. для удержания завоеванного края увеличивается переселение славянского населения, и в 1867 г. формируется семиреченское казачье войско из сибирских казаков.
Події революції стали наслідком загальнодержавної кризи, яка загострилась на початку 20 ст., у зв'язку з економічною кризою 1900—1903 у Російській імперії та поразкою в Російсько-японській війні 1904—1905. Безпосереднім каталізатором революційних протестів стали події Кривавої неділі (1905).
Чорносотенці — збірна назва для низки російських монархічних й ультранаціоналістичних організацій, що виникли після революції 1905 року в Російській імперії. Назву взяли від низового нижньогородського ополчення Смутного часу, під проводом Кузьми Мініна. Виступали за збереження самодержавства на основі уваровської формули «Православ'я, самодержав'я, народність». Період особливої активності чорносотенців припав на 1905–1914 роки.
Объяснение:
Севастопольське повстання 1905 року — збройний виступ матросів Чорноморського флоту і солдатів Севастопольського гарнізону, робітників порту і морського заводу, що відбувся під час першої російської революції у період з 11 (24) листопада по 16 (29) листопада 1905 року.