М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
super12345167
super12345167
21.10.2021 01:00 •  История

Розкажіть про один із походів монголо-татар на русь

👇
Ответ:
Lizzzas
Lizzzas
21.10.2021

ответ:МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА, Монгольська навала на землі Русі 1237–1241. На поч. 13 ст. в центр. Азії відбувалися процеси і явища, яким судилося зіграти величезну і визначальну роль у долях Середньої Азії, Кавказу, Ірану і Сх. Європи. Вони справили помітний вплив на хід світ. історії взагалі. На межі 12 і 13 ст. об'єдналися численні племена монгол. скотарів, що кочували на величезних просторах Сибіру, у Забайкаллі. Новоутворене об'єднання союзів монгол. племен, майбутню д-ву, 1206 очолив енергійний і здібний політик і воїн Чингізхан. У джерела цей народ увійшов під ім'ям монголів або татар. З самого початку ця квазі-держава зорієнтувалася на грабунок близьких і далеких сусідів та завоювання неосяжних просторів Азії і Європи з метою створення світ. імперії. Однією з перших увагу Чингізхана і його оточення привернула Сх. Європа. Уже 1207 він послав старшого сина Джучі підкорювати племена і народи, що жили на північ від р. Селенга (впадає в оз. Байкал) і в долині р. Іртиш (прит. Обі). До складу майбутнього "улусу Джучі" були заздалегідь включені й землі Сх. Європи, які йому ще планувалося завоювати. Персидський історик кінця 13 – поч. 14 ст. Рашид-ад-Дін, який спирався на невідомі нині монгол. й китайс. джерела, повідомив, що Джучі за велінням Чингізхана повинен був вирушити з величезним військом завойовувати всі області Півночі. Серед цих областей була і земля "Рус". Спочатку монгол. верхівка не мала досить сили, щоб підкорити Сх. Європу. Осн. сили Чингізхана надовго застрягли в Китаї та ін. країнах Азії, які вони почали завойовувати. Лише наприкінці 2-го десятиліття 13 ст. монголи перейшли Волгу. В істор. літературі час від часу повторюється думка, ніби вторгнення полчищ Монгол. д-ви на Русь було несподіванкою для її князів. Цим пояснюється неузгодженість дій рус. государів перед лицем ворога, розпорошеність сил, непідготовленість до оборони міст і фортець. Та джерела свідчать про інше. У Пн.-Сх. Русі заздалегідь стало відомо про підготовку монгольських ханів до вторгнення за Волгу.

Объяснение:вот так вот))

4,5(10 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
lera88273
lera88273
21.10.2021
У середні віки зростали доходи та володіння церкви, посилювалась її могутність. В умовах відсутності стабільної централізованої влади вона накопичила значні багатства, котрі дістались їй від королів варварських держав, що виникли на території Західної Римської імперії.
Значущість католицької церкви була зумовлена винятковим значенням релігії в середні віки — вона являла собою ідеологічну форму позаекономічного примусу і була суттєвою рисою класових відносин у феодальному суспільстві. Релігійна ідеологія ґрунтувалась на ідеї Бога, який гарантував стійкість, незмінність існуючого порядку та являв собою частину космічного, природного порядку.
Християнство у феодальному суспільстві Західної Європи виконувало функцію ідеологічного інтегратора, що зумовило консолідацію його організації — римо-католицької церкви, яка являє собою строго ієрархічно централізовану систему на чолі з римським папою і прагне до верховенства в «християнському світі». Вікова споруда папської теократії ґрунтується на двох взаємопротилежних принципах — аскетизму (відречення від світу) та всесвітньої влади (володарювання над світом). Аскетизм, відречення від світу та віра в бога були важливим інструментом у руках католицької церкви для досягнення її цілей. Багато що в цьому плані було взято християнством від попередніх епох і культур та трансформовано відповідно до потреб папської влади.
4,8(78 оценок)
Ответ:
elizaveta66
elizaveta66
21.10.2021

петр i за годы северной войны создал достаточно эффективную систему центрального и местного , которая позволяла обеспечивать государством от столицы до окраин страны.  

работа коллегий строилась на принципе централизованного отраслевого , при котором четко были определены их обязанности и чиновники отвечавшие за их исполнение.  

петр i какие-то решения по созданию новых органов принимал в ходе проведенных экспериментов. какие-то решения были прямым заимствованием зарубежного опыта. сами названия органов : коллегия, магистрат и др. были заимствованы из европейской практики. к концу войны российская система была похожа на шведскую. она имела мобилизационный характер и можно сказать, что петр i бил шведов шведским оружием.  

эффективность созданной системы вынудила европейские страны признать россию империей, а петра i императором.

4,4(14 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ