Дата восстания: 74 (или 73)—71 гг. до н. э.
Причины восстания:
1) У рабов не было никаких прав, к ним относились, как к вещам;
2) Раба ждало ужасное будущее – по любой прихоти хозяина его могли замучить, покалечить или убить;
Цели восставших:
1) Свобода;
2) Возвратить рабов домой;
3) Установить связь с Сицилией.
Участники восстания: гладиаторы и рабы.
Основные собития в ходе восстания:
74 год до н. э - начало восстания. В школе гладиаторов Спартак организует заговор. После того, как он был раскрыт, вооружившись рапирами и кухонными ножами, Спартаку и ещё нескольким десяткам человек удаётся бежать. Посланную за ними погоню, беглецы разгромили у горы Везувий.Римляне поначалу не придали большого значения происшествию и послали большой отряд под командованием Гая Клодия Глабра. Он перекрыл все пути и выходы с горы Везувий. Однако восставшие сплели лестницу из виноградной дикой лозы, спустились и ночью перебили всех римлян.Слухи о победе Спартака быстро разносятся по всей округе. Вскоре у него образовалась армия, состоявшая первоначально из кампанских рабов. В Спартак выбрал себе Эномая и Крикса.Обеспокоенный сенат послал против армии Спартака крупные силы около двух легионов под командованием Публия Вариния, он также был разбит восставшими.После этой победы войско Спартака быстро пополняется новыми людьми. Уже вся Кампания, Апулия и Лукания были охвачены огнём восстания. Войско бывших рабов к этому времени насчитывает около 72 тысяч человек.Итоги восстания:
1) Практически все крупные города были разрушены;
2) Рабовладельцы, перепугавшись, перестали покупать рабов на рынках.
Причины поражения восстания:
1) Разногласия в лагере восставших;
2) Отсутствие единства;
3) Плохое вооружение у восставших;
4) Недопонимание между рабами.
Объяснение:
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за до гри «Правильне запитання». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Їм необхідно знайти в параграфі відповіді на запитання. Виграє та команда, яка першою виконає завдання.
1) Де в Русі-Україні можна було здобути освіту?
Провідним освітнім центром Русі-України був Софійський собор, де продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим.
2) Хто і коли заснував у Русі-Україні першу школу для дівчат?
У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не здобували освіту.
3) Яку назву має літописний звід Русі-України, що став основою для всіх наступних?
«Ізборники»
5) Чим були зумовлені зміни в монументальному будівництві в другій половині XI — першій половині ХIII ст.?
Це було пов’язано з посиленням політичної ролі удільних князівств і розбудовою їхніх столиць. Значно збільшувалася кількість споруд, але зменшувалися їхні розміри. Також спрощувалися й архітектурні форми. Замість шестистовпних будівель поступово з’являлися чотиристовпні. Змінювалася техніка кладки стін.
6) Скільки храмів було зведено в Русі-Україні в X—XIII ст.?
У другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів.
Новий тип храму започаткував Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1078 р.). Згодом за його зразком Володимир Мономах збудував храм у Ростові. У 1108 р. за типом Успенського був зведений Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.
Характерними пам’ятками цього періоду є храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми в Чернігові.
7) Як розвивалася усна народна творчість?
У другій половині XI — першій половині ХIII ст. в Русі-Україні продовжували розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приказки.
Серед народної творчості цього періоду слід відзначити дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождякнязя та його дружини. Билини доповнювалися новими сюжетами про боротьбу з половцями
8) Чим уславилися архітектура й мистецтво Русі-України цього періоду?
Від другої половини XI ст ігалося справжнє піднесення монументального будівництва. Так, у другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів. Набував поширення новий тип монастирського храму: шестистовпна будівля з одним куполом.
9) Яким був найбільший собор Русі-України?
Софійський собор
10) У якій техніці працювали руські ювелірні майстри?