Осенью 1854 года случились противоречия между племенами Сарыбагыш и Бугу. Произошло это по причине того, что Ормон хан, который являлся на тот момент правителем всех киргизских племён, вёл агрессивную политику по отношению ко всем племена, кроме Сарыбагыш.
Дело в том, что сам хан являлся потоком рода этого племени, а потому вёл политику избирательной лояльности по отношению к нему. Конечно же это не нравилось остальным и вызывало ненависть к его персоне со стороны предводителей других племён. Открыто свое недовольство высказал Боронбая – старший во влиятельным племени Бугу.
После этого Орман хан решил напасть на племя Боронбая, но не обретя успеха попал к нему в плен. Боронбай содержал в плену хана в особых привилегированных условиях и даже хотел отпустить его, но узнав об этом один из главнокомандующих в племени Бугу – Балбай-Батыр, который уже давно мечтал разделаться с ханом, убил его.
После этого события ханство киргизов полностью пало. Некоторые племена обратились за и защитой к Российской Империи. В следствии, большая часть бывшего ханства перешла под контроль России и сделала ь частью имперский территорий. С таким положением были согласны не все племена, а потому разногласия и военные столкновения продолжались
9 АДМІНІСТРАТИВНА ПЛЮСИ: МІНУСИ: Особливістю колегій (рр.) В порівнянні з наказами стало більш чітке розмежування сфер їх діяльності, і, головне, дорадчий «колегіальний» порядок ведення справ. Введення посади фіскалів (людини, що стежить за діяльністю посадових осіб) налякало чиновників, а самі фіскали, небезгрішні за частиною хабарів і зловживань, щосили користувалися своїм становищем Табель про ранги (1722 г.) зобов'язувала усіх дворян служити і оголошувала службу єдиним отримання будь-якого державного чину, а значить, і основою будь-якої кар'єри Значно зросла кількість чиновників, яких до кінця петровського царювання налічувалося понад 3тис.чел., також зросли видатки на утримання управлінського аппара та. Фрагмент Табелі про ранги.
10 ПЕРЕТВОРЕННЯ В галузі культури, науки І ПОБУТУ ПЛЮСИ: МІНУСИ: Відкриття першого вищого навчального закладу. Важливою особливістю культурних перетворень Петра I було те, що вони проводилися «зверху», нерідко шляхом нав'язування чужих російському суспільству європейських побутових традицій. Гоління борід не робив російського європейцем, а лише ображало його релігійні почуття. Петро I відправляв за кордон для навчання немало молодих дворян, для оволодіння морськими науками, а також механікою, артилерійським справою, математикою, іноземними мовами. Відбулися зміни торкалися лише верхівку суспільства; що стосується російського селянства, то воно ще дуже довго по подію Петровської епохи не читала газет, не ходило в театр, не знало, що таке асамблеї, і вже тим більше ніколи не носило перук Видання першої газети- «Ведомости ...», розвиток театру, установа асамблей. Кунсткамера в Санкт-Петербурзі
11 церковних АЯ ПЛЮСИ: МІНУСИ: Засоби раніше належали церкви пішли і на підтримку величезної армії і флоту. Святійший Синод став своєрідним відомством ідеологічного і релігійного контролю, а церковна ієрархія перетворилася на різновид державної бюрократії. Монастирі стали використовуватися в якості своєрідних притулків для відставних і жебраків. Церква втратила свою автономію.
12 РЕФОРМИ В ОБЛАСТІ ЕКОНОМ ике ПЛЮСИ: МІНУСИ: Ухвалення митного тарифу. Петро прагнув захистити молоду вітчизняну промисловість від конкуренції промисловості західноєвропейської. У перші роки створення великої Російської промисловості використовувалася наймана праця. Однак його резерви були невеликі. Власники заводів стали посилено поширювати кріпосницькі порядки на мануфактури. Була створена промисловість, здатна повністю забезпечувати всі найважливіші військові і державні потреби країни, ні в чому не залежала від іноземного експорту. Закон не визначав розмір селянських повинностей, він встановлювався самим поміщиком Розвиток промислового і ремісничого виробництва, отримання Росії виходу до Балтійського моря сприяло зростанню зовнішньої і внутрішньої торгівлі.
13 петровських реформ ОЧИМА Ключевський Почнемо з його висловлювань щодо планомірності і природності перетворень Петра I. «Наскільки Петрова реформа була заздалегідь обдумана, планомірно і наскільки вона виконана по задуманого плану - ось питання, що зустрічають нас на порозі історії Петра Великого». «... сама програма Петра була вся написана людьми 18-го століття. Але необхідно відрізняти завдання, що дісталися Петру, від засвоєння і виконання їх перетворювачем ». «... реформи Петра I прямували умовами його часу, до нього не діяли, частиною створеними ним самим, частиною вторглися в його справа з боку.