упродовж 17 першої половини 18 століття чисельність населення Європи постійно зростала середня щільність населення Європи до 30-35 осіб на 1 км квадратний що складало приблизно третину від сучасного дорівнює середня тривалість життя людини складала 35 років що не впливає наявність людей які досягли похилого віку у чоловіків умирали у віці 40-60 років жінок 20 40 років пов'язано це було з відсутністю медичної до нехтування елементарних правил гігієни жахливі санітарні умови основними містах сприяли поширенню хвороб і епідемій у 16 першій половині 17 століття окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми в населенні Європи від епідемії від голоду державні років пожежі міста Європи та встановили 10 20% населення вони були невеликими 30-35 тис мешканців відокремленим від навколишнього світу старовинними мурами з вузькими вуличками проте існування міста велетні велетні міста була осередком до тексту шукав кращу долю. європейська Кухня: людина 18 століття що змінили світ психологічну стравоходу проте заходом життя стало легшим. щонайперше на столі привертали увагу величезна кількість м'яса час обіду на стіну подавали до 10 видів страв із м'яса. протягом принаймні 150 релігійних культів риби ставала головною їжею людини. У селян харчування скромніше але в них з'явились теж багато продуктів.
Основные территориальные приобретения второй половины xix в . россия сделала на северном кавказе, в средней азии и на дальнем востоке. замирение северного кавказа стало главным результатом длившейся почти полвека кавказской войны (1817—1864). пленение имама шамиля в 1859 г. и отказ адыгейских племен от сопротивления были ее последними актами. продвижение в среднюю азию стало возможным после присоединения к россии всего казахстана (50-е гг. xix в отсюда было развернуто военное давление на кокандское, бухарское и хивинское ханства. к середине 70-х гг. во вновь созданное туркестанское генерал-губернаторство с центром в ташкенте вошли территории коканд-ского ханства. хивинский хан уступил россии земли по правому берегу амударьи и, как и бухарский эмир, признал протекторат россии. в начале 80-х гг. завершилось подчинение туркменских племен, вошедших в состав закаспийской области. к 90-м гг. удалось договориться с , обеспокоенной успехами россии, о четком разграничении сфер влияния и территорий в средней азии. в частности, за россией оставался памир, а хива и бухара находились от нее в зависимости. на дальнем востоке россия получила от китая амурскую область (договор 1858 г. ) и уссурийский край (договор 1860 г.) . было заключено два договора с японией — в 1855 и 1875 гг. согласно договору 1875 г. россия получала остров сахалин, а япония — острова курильской гряды. освоение дальнего востока россией происходило довольно медленно. и стратегические выгоды от обладания огромным краем, имевшим непосредственный выход к тихому океану, власти начали осознавать лишь к концу 80-х — 90-м гг. строительство транссибирской железнодорожной магистрали свидетельствовало о намерениях россии укрепиться на дальнем востоке всерьез и навсегда. российская империя в xix в . была многонациональной и многоконфессиональной державой. ее и этнической основой являлся народ. россия была православной монархией, в которой православная церковь занимала ведущие позиции. показательно, что в документе, удостоверяющем личность человека, указывалась не его национальность, а вероисповедание. крупнейшими наряду с этносами были во второй половине xix в . украинцы, белорусы, поляки, татары, немцы, башкиры, финны, евреи и др. ; россияне исповедовали православие, ислам, католицизм, протестантизм, буддизм, иудаизм. успешная национальная политика являлась непременным условием стабильности и целостности страны. дать ее характеристику чрезвычайно сложно, приходится говорить, что она не была целостной и имела существенные особенности по регионам. кроме того, относительно либеральная национальная политика александра ii существенно отличалась от национальной политики александра iii, взявшего курс на русификацию. максимальной автономией в развитии национальной культуры, языка, обычаев пользовалась финляндия; в средней азии на языке велось лишь официальное делопроизводство, во всем остальном местное население придерживалось национальных традиций, обрядов, верований, языка. либеральной в целом была национальная политика в . гибкая политика проводилась в отношении народов поволжья, закавказья, алтая, якутии и др. : приобщая их к культуре, центральная власть вместе с тем вносила существенную лепту в формирование национальной интеллигенции, развитие письменности и языка, создание системы образования. на украине и в белоруссии национальная политика имела более жесткий характер. принимались распоряжения, запрещавшие печатать на украинском и языках учебную , гонениям подвергались представители национальной интеллигенции, нередко обвинявшейся в сепаратизме и национальном эгоизме. похожей была ситуация в польше, где русификация признавалась одной из целей национальной политики.
Объяснение:
упродовж 17 першої половини 18 століття чисельність населення Європи постійно зростала середня щільність населення Європи до 30-35 осіб на 1 км квадратний що складало приблизно третину від сучасного дорівнює середня тривалість життя людини складала 35 років що не впливає наявність людей які досягли похилого віку у чоловіків умирали у віці 40-60 років жінок 20 40 років пов'язано це було з відсутністю медичної до нехтування елементарних правил гігієни жахливі санітарні умови основними містах сприяли поширенню хвороб і епідемій у 16 першій половині 17 століття окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми в населенні Європи від епідемії від голоду державні років пожежі міста Європи та встановили 10 20% населення вони були невеликими 30-35 тис мешканців відокремленим від навколишнього світу старовинними мурами з вузькими вуличками проте існування міста велетні велетні міста була осередком до тексту шукав кращу долю. європейська Кухня: людина 18 століття що змінили світ психологічну стравоходу проте заходом життя стало легшим. щонайперше на столі привертали увагу величезна кількість м'яса час обіду на стіну подавали до 10 видів страв із м'яса. протягом принаймні 150 релігійних культів риби ставала головною їжею людини. У селян харчування скромніше але в них з'явились теж багато продуктів.