Наприкінці XI ст. розпочалася епоха Хрестових походів – військових експедицій, організованих західним християнським світом до Святої Землі (Палестини) задля звільнення християнських святинь з-під влади мусульман. Усього з 1096 по 1291 р. історики визначили вісім великих хрестових походів. Пізніше терміном “хрестові походи” почали визначати також інші релігійні війни, які вела католицька церква з метою захисту й поширення християнської віри.
Приводом до Хрестових походів стало прохання візантійського імператора Олексія І Комніна до папи Урбана ІІ про до в боротьбі з турками-сельджуками. Папа погодився і закликав усіх католиків до боротьби за звільнення Святої Землі. Так розпочалася епоха хрестових походів.
У Першому хрестовому поході 1096–1099 рр. брала участь величезна кількість учасників із багатьох європейських країн. У цілому похід досяг своєї мети. Якщо більшість бідноти загинула в першому ж бою з турками-сельджуками, то військо рицарів-хрестоносців досягло Єрусалима і здобуло його штурмом.
Завойовані землі хрестоносці поділили на декілька держав: Єрусалимське королівство, королівство Антіохія, графство Едесса і графство Тріполі. Головним було Єрусалимське королівство, а його правитель титулувався захисником Гробу Господнього. У своїх державах хрестоносці встановили феодальні порядки за зразком Західної Європи. Кожен правитель поділив свої володіння на баронії (володіння залежних од нього баронів), що, у свою чергу, поділялися на рицарські феоди. Для захисту християнських володінь на сході були збудовані замки і засновані три духовні рицарські ордени – госпітальєрів, тамплієрів і німецьких рицарів – тевтонців. Ордени відіграли значну роль у захисті Святої Землі.
Уже в четвертом тысячелетии до нашей эры в Египте процветали различные отрасли науки.В связи с этим возникла острая необходимость иметь собственную письменность. Древние египтяне свои мысли передавались рисунка, такие рисунки мы можем встретить на стенах египетских пирамид и храмов. Называются эти рисунки иероглифами. Папирус -это многолетняя тростниковое растение, похожее на камыш, треугольник с толстым стеблем, основание которое покрыто корой и листьями . Всвязи с разнообразно трудовой деятельности жителей Египта появилась наука- арифметика. Одной из самых развитых наук Египте была геометрия.У древних египтян хорошо было развито наука астрономия.
Далеко не у каждого была своя вилла и рабы, немного было домовладельцев с расположенными на заднем дворе проститутошными, в основном жили в пятиэтажках. Кухонь не было, ели на улицах, стоя, в основном каши, позднее хлеб, булок делалось много разнообразных, это и была основная пища плебеса, может быть немного яиц и овощей с фруктами. Баров было сотни, поэтому можно сказать, что хлеб и вино - основные римские деликатесы. Поначалу горожане ещё имели огороды, но позже они были вынуждены всё покупать (в центральных районах, провинции сильно разнились, галлы например, ели вдоволь мяса, греки рыбы и т.п.). Рыба, мясо были в общем-то деликатесами, доступными по праздникам, говядину не ели, в основном свинину и птицу. В богатых домах ели вообще всё, там не разменивались на хлеб и кашу, а начиная с завтрака обжирались мясом, продолжали в обед, а потом, после терм, хорошо попарившись и отскобленные скребками, умащённые маслом, уже начинали обжираться всерьёз
Наприкінці XI ст. розпочалася епоха Хрестових походів – військових експедицій, організованих західним християнським світом до Святої Землі (Палестини) задля звільнення християнських святинь з-під влади мусульман. Усього з 1096 по 1291 р. історики визначили вісім великих хрестових походів. Пізніше терміном “хрестові походи” почали визначати також інші релігійні війни, які вела католицька церква з метою захисту й поширення християнської віри.
Приводом до Хрестових походів стало прохання візантійського імператора Олексія І Комніна до папи Урбана ІІ про до в боротьбі з турками-сельджуками. Папа погодився і закликав усіх католиків до боротьби за звільнення Святої Землі. Так розпочалася епоха хрестових походів.
У Першому хрестовому поході 1096–1099 рр. брала участь величезна кількість учасників із багатьох європейських країн. У цілому похід досяг своєї мети. Якщо більшість бідноти загинула в першому ж бою з турками-сельджуками, то військо рицарів-хрестоносців досягло Єрусалима і здобуло його штурмом.
Завойовані землі хрестоносці поділили на декілька держав: Єрусалимське королівство, королівство Антіохія, графство Едесса і графство Тріполі. Головним було Єрусалимське королівство, а його правитель титулувався захисником Гробу Господнього. У своїх державах хрестоносці встановили феодальні порядки за зразком Західної Європи. Кожен правитель поділив свої володіння на баронії (володіння залежних од нього баронів), що, у свою чергу, поділялися на рицарські феоди. Для захисту християнських володінь на сході були збудовані замки і засновані три духовні рицарські ордени – госпітальєрів, тамплієрів і німецьких рицарів – тевтонців. Ордени відіграли значну роль у захисті Святої Землі.