ответ:
значні економічні зрушення на заході після другої світової війни не могли не викликати соціальних змін. серед них у першу чергу слід виділити зниження темпів приросту населення. це відбувалося не за рахунок збільшення смертності, а в результаті, народжуваності. насамперед воно було пов'язано із завершенням демографічної революції — кардинальними змінами в уявленні людей про те, скільки дітей повинно бути в сім'ї.
із стародавніх часів формувалося уявлення про максимальну кількість дітей у сім'ї. оскільки праця була ручною і некваліфікованою, діти по господарству і були опорою в старості усе це знайшло свій відбиток на етнічних, моральних, релігійних рівнях. соціальний статус жінки визначався кількістю дітей, багатодітна сім'я розглядалась як божа милість. усі релігії вважали, що тільки богу дано вирішувати, скільки дітей буде в батьків.
у результат! промислової революції, швидкого розвитку медицини та охорони здоров'я ситуація поступово змінювалась. смертність зменшилась, і загроза вимирання людства зникла. праця стала більш кваліфікованою, потребувала відповідної освіти.
витрати на виховання дітей зростали, а батьки опинилися перед вибором: або дітей буде багато, але. тоді вони будуть не спроможні дати їм необхідну освіту, або дітей буде менше, але вони будуть більш підготовлені до життя. батьки все частіше робили вибір на користь меншої кількості дітей.
цьому процесу сприяла і емансипація жінок, зростання їх зайнятості її суспільному виробництві, поява в них нових життєвих цінностей і орієнтирів, не пов'язаних із сім’єю.
таким чином, демографічна поведінка людей кардинально зміцнилася: замість орієнтації на максимальну кількість дітей утвердилося прагнення до такої їх кількості, яку батьки вважають оптимальною. у будь-якому випадку це означало, що дітей ставало менше, народжуваність знижувалась.
слід ще врахувати, що під час війни загинула значна кількість чоловічого населення, що призвело до зміни пропорції між чоловічим і жіночим населенням на користь останніх — значна частина жінок залишилась незаміжньою
народжуваності викликало ряд істотних наслідків. почалося старіння населення. дітей стало менше, їх частка в структурі населення зменшилася. водночас зросла тривалість життя. у країнах заходу в 1986 р. вона виросла до 70—80 років. швидке падіння народжуваності в європі призвело до того, що під час економічного піднесення 1960-х рр. виникла проблема нестачі робочої сили, яка почала вирішуватися за рахунок вихідців із країн африки й азії. іноземці бралися на роботу, яка в європі вважалася непрестижною, отримуючи при цьому мінімальну платню.
объяснение: ну вот
1) Причинами могли быть:
- отставание Средней Азии от развитых стран
- проведение колониальной политики края что приводило к принижению национальных ценностей и неграмотности местного населения
2) Они открывали новометодные школы, где за основу взяли европейское образование. В театрах они показывали пьесы. С 1911 по 1913 были созданы 25 пьес, в которых отражались различные жизненные проблемы населения.
3) В новометодных школах Туркестана в учебную программу включалось чтение, письмо на тюркском или фарси, история, география, природоведение и основы ислама
4) Важное место занимал вопрос правильного понимания религии, в духовном совершенствовании личности и развитии общества. Джадиды выступали сторонниками идей религиозной темпераментности, для этого им нужно было теоретически обосновать идею о совместимости ислама и прогресса. Они пытались доказать что идея заложена в религиозных учениях, в частности в исламе.
5) Россия, Эмир и Ханы, а так же высшее духовенство вели борьбу с деятельностью джадидов. Многие просветители были обвинены в стремлении подорвать основы шариата и даже те кто открыли школы. В 1914-1915 были закрыты все школы. Это вынудило джадидов перейти от реформы к политическому сопротивлению.
Азам ты мог в группу написать))