«України, якої прагнемо, ще нема, але ми можемо створити й у нашій душі... Коли.. українська ідея хоче підняти боротьбу з іншими за панування, мусить в першу чергу залишити прокляту спадщину невільничих часів. Мусимо перевести основну переоцінку вартостей. «Фанатизм», «інстинктивні почування», «емоційність» замість «розумовости», дух «національної нетерпимости» все, що опльовували в нас, повинно реабілітувати свіже і молоде українство. Мусимо нести відважно свою віру, не схиляючи чола ні перед чужим, ні перед власними «маловірами». Мусимо набрати віри в велику місію своєї ідеї і агресивно ту ВІРУ ширити. Нація, яка хоче панувати, повинна мати і Панську психіку народу-володаря. «Фанатизм» і «примус», не «ніжність», сповняють основну функцію в суспільному житті, і їх місце не може лишитися незайнятим. Не займемо ми, займе хтось інший. Природа не зносить порожнечі...»
Які сильні і слабкі сторони ідей головного ідеолога ОУН Д. Донцова? Які з його ідей вам близькі, а яких ви не поділяєте?
Чи актуальні ці ідеї сьогодні?
(Д. Донцов).
дуже терміново
Повесть можно условно разделить на три части.
В самом начале рассказывается о библейских временах (русские считались потомками Иафета), о происхождении славян, о призвании варяг для княжения, о становлении династии Рюриковичей, о Крещении Руси и становлении государства.
Основную часть составляют описания жизни князей (Олега, Владимира, Ольги,Ярослава Мудрого и других), описания жизни святых, а также истории о завоеваниях и великих русских героях (Никита Кожемяка и другие).
Заключительная часть посвящена описанию многочисленных походов, войн и сражений. Также в ней содержатся княжеские некрологи.
Надеюсь