А) Речь Спартака характеризует его как уже состоявшегося воина, который был уверен в собственной силе и боевом опыте. Существует версия о том, что Спартак был свободнорожденным гражданином родом из Фракии (запад Балкан), возможно эллином по происхождению. Есть версия и о том, что до пленения он мог служить во вс римских легионах, где хорошо обучился военному искусству и кавалерии. Это был волевой и свободолюбивый человек, обладавший всеми качествами лидера.
Б) После длительной полосы удач восстания Спартака, во-первых, у восставших появилась уверенность в собственной непобедимости. Были факторы, говорившие о разладе между командирами отрядов Спартака и самим лидером; по мере нарастания угрозы самому Риму тот привлекал лучших полководцев, и в конце Спартаку противостоял уже Марк Красс; в последние годы восставшие поверилиу в собственную безнаказанность, занимались мародерством в занятых северных районах Римской империи, грабили сельчан, насиловали женщин, что не могло не настроить против них местное население. Под конец восставшие потеряли чувство реальности, и, переоценив собственные силы, решили захватить Рим. Однако в решающем сражении с Крассом заметно поредевшие армии Спартака потерпели поражение к 70 году до нашей эры у истоков реки Силар.
В) После подавления восстания Спартака условия рабов были незначительно улучшены, скорее всего из опасений возникновения новых волнений и восстаний.
1.Одним із головних положень Декларації було положення про громадянство. Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де «всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань.
2.Декларація проголошувала економічну самостійність України. У документі підкреслювалося намір створити банківську, цінову, фінансову, митну та податкову системи, сформувати державний бюджет, а при необхідності ввести власну грошову одиницю.
3.Декларація визнавала самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
4.Україна проголошувала свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не буде брати участі у військових блоках і зобов'язується дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.
5.Декларація проголошувала право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами.