Коли за відсутності Філіппа до Македонії прибули посли перського царя, Александр, не розгу- бившись, радо їх прийняв. Він настільки підкупив послів своєю приязністю й тим, що не поставив
жодного дитячого або малозначущого запитання, а розпитував про довжину доріг, про по-
дорожі до Персії, про самого царя — який він у боротьбі з ворогами, а також про те, які сили і мо-
гутність персів, що вони дуже дивувалися і дійшли висновку, що прославлені таланти Філіппа
маліють перед величчю задумів і прагнень цього хлопчика.
...Кожного разу, коли приходила звістка, що Філіпп завоював якесь відоме місто або здобув слав-
ну перемогу, Александр хмурився, чуючи це, і говорив своїм одноліткам: „Хлопці, мій батько встиг-
не захопити все, так що мені не вдасться зробити нічого великого й блискучого”. Прагнучи не на-
солоди й багатства, а доблесті й слави, Александр вважав, що чим більше одержить він від свого
батька, тим менше зможе зробити сам. Зростання македонської могутності викликало в Алек-
сандра побоювання, що всі великі діяння будуть зроблені до нього, а він хотів успадкувати владу,
багату не на розкіш, задоволення й багатства, але на битви, війну й боротьбу за славу.
...Александр від природи любив літературу й багато читав. Він говорив, що читання «Іліади"
це засіб виховати в собі військову доблесть. Примірник [ „Іліади”]... Александр завжди мав при
собі і клав разом із кинджалом під подушку... Александр захоплювався Аристотелем і навіть любив
його не менш ніж свого батька, бо, як сам казав, одному він завдячує своїм життям, а другому
відчуттям краси життя...»
Запитання:
1) Що в уривку з джерела свідчить про освіченість і вихованість Александра?
3) Як ставиться Александр до свого Аристотеля?
4) як вплинули вказані риси характеру Александра на хід істор ) очень )))
1) Потому что, раб был собственностью своего господина как и скот и если он что то сломает или разобьёт то за это даже выкаливают глаза или же (глаз)
2) Месть, отмщение, мщение, возмездие.
3) из-за одного нерадивого соседа страдали все земледельцы, виновный должен был все возместить, так как жители могли остаться без урожая.
4) О славе!
Своим законодательством Хаммурапи попытался оформить и закрепить общественный строй государства, господствующей силой в котором должны были явиться мелкие и средние рабовладельцы.
5) Человек отрабатывающий долг, отработав его, может уйти от своего хозяина. Рабы работают на хозяина пожизненно раба могли убить или продать как скотину
6) Законы Хаммурапи отразили заботу об укреплении и охране частной собственности. Покушение на неё каралось смертной казнью и отдачей в рабство.
7) делилось на полноправных и неполноправных. основная масса жителей деревни они владели землёй, несли имущественные и личные повинности в пользу государства.
8) не знаю
9) Мардук БОГ Вавилона главный из всех