Сьогодні виповнюється 77 років з дня приєднання західноукраїнських земель до УРСР.
1. Саме 1 листопада 1939 року Верховна Рада СРСР ухвалила Закон "Про включення Західної України до складу СРСР" і з'єднання її з УРСР.
2. До того 23 серпня 1939 року був підписаний пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР, так званий "пакт" Ріббентропа – Молотова. У таємному протоколі Гітлер і Сталін домовилися про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та окупації. Саме за ним Радянському Союзові передавалися майже всі західноукраїнські землі.
3. 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, поклавши цим початок Другій світовій війні. Своєю чергою 17 вересня 1939 року радянські війська перейшли кордон і зайняли практично всі землі, населені українцями і білорусами, а це територія площею більше 190 тис. кв. км із населенням майже 12 млн осіб.
4. На території Західної України було створено шість областей: Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську та Дрогобицьку.
5. Менш ніж через рік було законодавчо оформлено і включено до складу УРСР територію Північної Буковини та придунайські землі.
6. Із приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес радянізації. Спочатку населення Західної України вітало прихід Червоної Армії, адже до цього Західна Україна була залежною від Польщі з досить сильним політичним, національним та економічним гнобленням, жорстокою експлуатацією, масовим хронічним безробіттям, напівкріпосницькими порядками на селі, безправ'ям українців.
Производя́щее хозя́йство — хозяйство, где основным источником существования являются выращиваемые культурные растения и домашние животные. При переходе от присваивающего хозяйства к производящему общество перешло от охоты и собирательства к скотоводству и земледелию. Это был сложный и длительный процесс, который начался в древнейших очагах (центрах) 12 — 10 тыс. лет назад, когда возникли различные центры одомашнивания животных и растений. Лишь соединение растениеводства со скотоводством стало решающим моментом в развитии хозяйства. Повысилась производительность труда и появилась возможность накопления избыточного продукта: у земледельцев — зерна, у ранних животноводов — скота. С развитием земледелия (особенно ирригационного) и подвижного скотоводства постепенно возникает социальное расслоение, раннеклассовые отношения, в частности рабовладельческие и феодальные. Появились городские торговые центры, ремесло отделилось от сельского хозяйства, увеличился обмен между разными этносами и историко-культурными регионами, сформировались различные хозяйственно-культурные типы как на основе ручного труда в земледелии, так и на основе использования тягловой силы скота при обработке полей, что явилось следующим важным этапом в хозяйственно-культурном развитии человечества.
См. также