Объяснение:
Фінікі́я (грец. Φοινίκη, самоназва Ханаан) — стародавня країна, розташована на узбережжі Середземного моря (на території сучасних Лівану, Сирії і Ізраїлю). Мешканці країни, фінікійці (грец. Φοίνικες), створили могутню цивілізацію з розвиненими ремеслами, морською торгівлею і багатою культурою. Фінікійська писемність стала однією з перших зафіксованих в історії систем складового фонетичного письма. Найвищий розквіт фінікійської цивілізації припадає на 1200—800 роки до н. е. В VI столітті до н. е. Фінікію завоювали перси, а у 332 до н. е. — Александр Македонський.
На сьогодні в історичній науці (археології) немає одностайності, чи можливо розглядати фінікійців як етнос. Їхня цивілізація була зосереджена в містах, на кшталт стародавньої Греції. Кожне місто було незалежною політичною одиницею, кожне місто могло вступити у війну з іншим містом або утворювати ліги чи альянси. Наймогутнішими фінікійськими містами-державами в Леванті були Тір і Сідон.
Фінікійці розмовляли фінікійською мовою, найбільш наближеною до ханаанської мови семітської мовної сім'ї. Фінікійський алфавіт — предок фактично всіх сучасних європейських алфавітів. Через морську торгівлю, фінікійці розповсюдили використання алфавіту на Північну Африку і Європу, де алфавіт запозичили греки.
Головні міста Фінікії — Акко, Ахзів, Тір (сучасний Сур), Цараат (Сарепта), Сідон (сучасна Сайда), Бірут (сучасний Бейрут), Бібл (Губла, сучасний Джубейль), Триполі і Арвад.
Объяснение:
Владимир Мономах – внук Ярослава Мудрого. Своим прозвищем он обязан деду по материнской линии — Константину Мономаху. Это мудрый государственный деятель и законодатель, умелый полководец и дипломат, строгий и мудрый правитель.
Мономах стремился всеми силами сохранить единство Руси, за повторную усобицу беспощадно карал.
В 1097 году Мономах собрал съезд князей в Любече, на котором отмечалось, как пагубно влияют на Русь междоусобицы. Однако съезд закрепил начало раздробленности: «Каждый да держит отчину свою» (т. е. владеет землями, унаследованными от отца, и не покушается на чужие).
Ещё не будучи киевским князей, Мономах организовал ряд успешных походов против половцев: в 1103, 1109 и 1111 годах, до этого был созван Долобский съезд князей в 1103, на котором князья договорились совместно выступить против половцев.
В 1113 году, после смерти киевского князя Святополка Изяславича, в Киеве произошло восстание, Мономаха пригласили на княжение. Таким образом, на престоле он оказался в 60 лет!
Дополнил « Русскую правду» «Уставом Владимира Мономаха», в котором значительно ограничил злоупотребления ростовщиков, тем самым были защищены права закупов – именно они страдали от беспредела ростовщиков. Было запрещено обращать в рабство отрабатывающих долг зависимых людей.
«Поучение» Владимира Мономаха
Это ценный источник по военной истории. Первое произведение военно-мемуарного жанра. Но прежде всего — это наставление будущему воину, защитнику страны.
На первое место в воспитании князей Мономах ставил нравственное воспитание. Он завещал детям, внукам, всем потомкам быть справедливыми, милосердными, не лениться («да не застанет вас солнце в постели»), учиться, вести честную и достойную жизнь защитника отечества . Он поучал защищать вдов, сирот и убогих, не давать сильным губить слабых.