Клеопатра – краткая биография Клеопатра VII (69—30 до н. э.), царица Египта (с 51 г. до н. э.). Родилась в Александрии. Последняя представительница греко-македонской династии Птолемеев, правившей в стране со времён Александра Македонского. Дочь и соправительница царя Птолемея XII. С 48 г. до н. э. Клеопатра боролась за власть последовательно с двумя своими братьями (и по древнеегипетскому обычаю мужьями) — Птолемеями XIII и XIV. Коварная и расчётливая царица прибегала ко всем доступным ей средствам — от яда до женских чар. Особенно стремилась она заручиться поддержкой римлян, оказывавших всё большее влияние на дела Египта. При Цезаря, от которого она родила сына (Птолемея XV Цезариона), Клеопатре удалось временно утвердиться на египетском престоле. Но в 46 г. до н. э. она переселилась к Цезарю в Рим, взяв с собой несовершеннолетнего Птолемея XIV. После убийства Цезаря заговорщиками в 44 г. до н. э. Клеопатра бежала в Египет. Отравив брата, она наконец стала единодержавной правительницей, формально совместно с малолетним сыном. С 41 г. до н. э. Клеопатра была возлюбленной, а с 37 г. до н. э. — женой Антония, одного из претендентов на власть в Риме после Цезаря и правителя римского Востока. Но в борьбе с наследником Цезаря Октавианом Августом Антоний и Клеопатра потерпели сокрушительное поражение. В 31 г. до н. э. флот Антония был разбит при мысе Акций в Ионическом море. Бежавший в Египет и преданный Клеопатрой, Антоний покончил с собой. Но царице не удалось склонить на свою сторону сердце победителя. Октавиан твёрдо решился уничтожить Египетское царство и в цепях провести его правительницу при своём триумфе (торжественное вступление в столицу полководца-победителя с войском — от Марсова поля на Капитолий). Клеопатра покончила с собой с змеиного яда, а Птолемея XV Октавиан распорядился убить.
Объяснение:
Можна найкращу відповідь :>
Філіпп II (21 травня 1527 - 13 вересня 1598) - король Іспанії (1556-1598), Португалії (1581-1598), Неаполя і Сицилії (1554-1598). Король Англії та Ірландії як перша дружина Марії (1554-1558). Герцог Мілан. Власник Нідерландів. Правитель однієї з найбільших країн у світовій історії, провідної країни в ранньомодерному цивілізованому світі. Офіційний представник сім'ї Габсбургів.
За його правління іспанська держава досягла вершини величі та слави і вступила у так званий золотий вік; Землі короля охопили всі континенти, які знали європейці, породжуючи давню приказку: «імперія, на якій не заходить сонце». Він захищав католицьку церкву в боротьбі з протестантизмом, ісламом та іншими єресями. Кінець рідних воєн. Він досяг стратегічної перемоги в Лепанто (1571), де захищав західне Середземномор'я від турецької агресії. За умовами Піренейського союзу (1580), він став королем Португалії та її колоній, об'єднавши тим самим весь Піренейський півострів. Вести постійну війну з голландськими повстанцями (1581). Він намагався вторгнутися в Англію, але зазнав поразки в морі (1588).
Він сприяв великим географічним відкриттям і розвитку точних наук - математики, географії, космології, суднобудування та військової справи. Він був покровителем мистецтв, особливо літератури та музики. Заснував першу в Європі спортивну академію (1582).
Філіппіни названі на честь короля (1565). Він виступає в традиційній іспанській та католицькій історії як мудрий правитель і національний герой. У протестантизмі і проти духовенства - як тиран.