ответ:Руські купці торгували із країнами Центральної та Західної Європи: Чехією, Польщею, придунайськими країнами. Вони бували на торгах Франції, Італії і навіть Іспанії. Досить стабільними були торгові зв'язки із Німецькими князівствами.
Зовнішня торгівля Київської Русі своїми успіхами завдячувала вигідному географічному розташуванню. Участь у ній брали не лише купці, а й державні провідники. Князі й бояри збирали данину від своїх підданих і вона не тільки задовольняла їхні особисті потреби, а й була об'єктом вивозу.
Монголо-татарська навала змінила напрямки і характер зовнішньої торгівлі Східної Європи, в т. ч. Київської Русі. Зовнішня торгівля мала неабияке значення для культурного розвитку Київської держави. Відбувався інтенсивний обмін духовними, культурними цінностями між сусідніми народами. В Русь у великій кількості поступали книги, ікони, інші цінності.
Объяснение:
Развалины Кносса и Феста на Крите, рада городов кикладской культуры на островах, циклопические мегалитические кладки Тиринфа, стен в Элевсине и Дельфах, так называемые «сокровищницы» Менелая близ Амикл и Мациаса близ Орхомена, упоминаемые еще Павсанием, и др. Развалины древних Микен и относящиеся ко 2-му тысячелетию до н. э. отдельные памятники в Аргосе, Олинфе, Орхомене и в ряде других городов относят обычно к микенскому времени
Объяснение: