Христианство ставило своей первой целью миссионерство с целью объединения огромных языческих территорий. Оно становилось государственной религией сплотить разобщенные варварские народы, и потому основывалось уже на существующих традицией, объединяя и упорядочивая их под одной эгидой.
К тому же многие праздники и без того являются общими для большинства культур, поскольку привязаны к дням лунного и солнечного цикла. Так, Йоль и Сатурналии привязаны к самому короткому дню года, и к ним же прикрепилось Рождество, несущее тот же смысл (рождение года и солнца), Имболк, Остара и Масленица провозглашали начало земледелия, "воскрешения" земли и переродились в общую Пасху. Самайн и Элевскинские Мистерии стали Днем Всех Святых - конец урожайного года, уход солнца.
Сьогодні проблеми вербальної комунікації, зокрема мистецтва мовлення, досліджує низка дисциплін, центральною із них вважають риторику (зокрема ораторське мистецтво), яка спирається на низку дисциплін - філософію, логіку, психологію, педагогіку, етику, естетику, літературознавство, лінгвістику. Ораторське мистецтво можна вважати лише одним із напрямів риторики. Риторика як наука і власне термін “риторика” сягають своїм корінням грецької античності. Саме у цей період античні філософи порушили питання, які визначили шляхи розвитку цієї науки. Прикметно, що давні вчені не обмежували проблематику науки лише мовленням. Вони вважали, що риторика охоплює значно ширше коло завдань. Відомий софіст і ритор Горгій та його послідовники вважали риторику інструментом громадянського керування. Аристотель вважав, що суспільно державний устрій є насамперед мовною організацією суспільства. Античний філософ бачив цю науку як “здатність знаходити можлив переконання щодо кожного даного предмета” [8]. Саме з огляду на це у наш час ораторське мистецтво вважають одним із специфічних видів людської діяльності, який можна опанувати як будь-яку іншу діяльність. Ю.Рождественський, пишучи про погляди давніх мислителів, зазначає: “Майстерність красномовства в умовах демократії життєво необхідна, тому що кожен громадянин поліса в умовах демократії перебуває в потенційній небезпеці від своїх співгромадян. Будь-який із співгромадян може, так би мовити, міцно “причепитися”, звинуватити іншого з вигодою для себе, покликати до суду і виграти суд, відняти майно і життя. Отже, вправність у мові допомагає захиститися й в умовах аристократичного сусідства, і, у разі потреби, у судовій боротьбі. Якщо ж громадянин бажає запропонувати місту що-небудь, то він зіштовхується з громадською думкою, яка завжди консервативна й ситуативна в тому сенсі, що натовп судить всякі пропозиції стосовно своєї думки, яка міняється у зв’язку з поточними подіями. У цьому випадку вправність у красномовстві допомагає переконати співгромадян погодитися на пропозицію. Всяка самодіяльна і заповзятлива людина відчуває перешкоди через громадську думку і, пропонуючи нове, завжди ризикує і життям, і майном. Вправність у красномовстві... допомагає людині посісти вигідніше становище в суспільстві, завоювати певну пошану співгромадян і поліпшити свої матеріальні справи” [75]. Сучасний комунікативний р описують як поєднання різних дискурсів, як-от: юридичний, медичний, бюрократичний, підприємницький,
Христианство ставило своей первой целью миссионерство с целью объединения огромных языческих территорий. Оно становилось государственной религией сплотить разобщенные варварские народы, и потому основывалось уже на существующих традицией, объединяя и упорядочивая их под одной эгидой.
К тому же многие праздники и без того являются общими для большинства культур, поскольку привязаны к дням лунного и солнечного цикла. Так, Йоль и Сатурналии привязаны к самому короткому дню года, и к ним же прикрепилось Рождество, несущее тот же смысл (рождение года и солнца), Имболк, Остара и Масленица провозглашали начало земледелия, "воскрешения" земли и переродились в общую Пасху. Самайн и Элевскинские Мистерии стали Днем Всех Святых - конец урожайного года, уход солнца.