Объяснение:
В течение Второй Пунической войны царь Македонии Филипп V заключил союз с Ганнибалом. Опасаясь возможного усиления Ганнибала македонскими войсками, Рим переправил войско через Адриатическое море, начав Первую Македонскую войну. Римские легионы (пополненные союзниками из Этолийского союза, Спарты, Мессении, Афин и Пергама после 211 до н. э.) захватили незначительную территорию вдоль адриатического побережья. В этой войне цель римлян состояла не в захвате новых территорий, а в удерживании Македонии и греческих полисов в стороне от Пунической войны. Война закончилась в 205 до н. э. мирным соглашением (англ. Treaty of Phoenice). Этот небольшой конфликт открыл Риму дорогу к военной экспансии в Грецию.
1188 року Роман Мстиславич, скориставшися смертю галицького князя Ярослава Осмомисла та вступивши у змову з галицькими боярами проти Володимира Ярославича, захопив Галич.
Об'єднання Галицько-Волинського князівства та боротьба за Київ
Після смерті у 1194 році великого князя київського Святослава Всеволодовича новим великим князем став Рюрик Ростиславич. 1195 року він віддав у володіння Роману Мстиславичу Торчеськ і ще 4 міста («часть» на півдні Київської землі), але на вимогу владимирського князя Всеволода Юрійовича Велике Гніздо відібрав їх у зятя і віддав Всеволоду.
У 1168 році Романа Мстиславича, батько якого сидів у Києві, запросили княжити до Новгорода Великого. У лютому 1170 на чолі новгородської дружини розбив війська, що їх послав на місто владимирський і суздальський князь Андрій Боголюбський під керівництвом свого сина Мстислава Андрійовича.
Після смерті Романа Мстиславича залишилося двоє малолітніх синів Данило (4 роки) та Василько (2 роки). Одразу після його смерті невдоволене галицьке боярство вигнало малолітніх князів з їхньої матір'ю та запросило на князювання сіверських князів Ігоревичів.
