Индустриализация (промышленный переворот) в других странах проходил постепенно, сначала развивали легкую промышленность, чтобы скопить средства на развитие тяжелой промышленности. В СССР, вопреки всему, индустриализацию сразу начали с тяжелой промышленности.
Отличие опыта СССР от других заключалось еще и в том, что Западные страны черпали ресурсы на развитие индустриализации извне (иностранные займы, военные контрибуции, ограбление колоний и т.д.), а СССР полностью задействовал исключительно внутренние ресурсы (продажа государственных ценностей, сокровищ церквей и храмов, вывоз нефти, зерна, золота, леса и т.д)
Задачи, которые стояли перед экономикой Западных стран – это постепенное, грамотное, качественное наращивание собственного производства. Задачи, которые стояли перед экономикой СССР – это догнать и перегнать ведущие державы любой ценой, достигнуть экономической независимости как можно скорее (пятилетка в четыре года), ликвидация технико – экономической отсталости страны.
Після війни колишні львів’яни залишили по собі сотні спогадів та свідчень про своє життя у «фатальному місті». Однак, витворені ними культури пам’яті та історичні наративи формують різні образи «польського», «єврейського», «українського» Львова воєнного часу, що накладаються як окремі смислові шари на один і той же простір міста.
Львів сьогодні належить до небагатьох міст України, що зберегли своє неповторне архітектурне обличчя. Водночас специфіку міста витворюють не лише вулиці, будівлі та пам’ятники, але й його мешканці. Підлаштовуючи навколишній простір відповідно до домінантних соціокультурних особливостей, вони формують своєрідний соціальний простір. Внаслідок цього забезпечується зв’язок спільнот із місцем проживання, відчуття себе громадянами міста, його невід’ємною складовою.
Объяснение: