Я расскажу вам, друзья о том, что заставило меня перебраться сюда, где живут племена скифов, чья речь непонятна нам и чьи повадки грубые, совсем не такие как у элинов. Отец оставил мне свой клочок земли, но на нём ничего не хотело расти, никаких ремёсел я не знал и мне пришлось задуматься о том, как же прокормить свою семью и оставить детям хоть что-нибудь в наследство. Однажды такие , как я приняли решение обратиться к оракулу и спросить его о том, где нам образовать колонию. Оракул точно указал нам то место, куда мы должны были направить свои корабли. Нас снарядили в дорогу и мы отплыли. Приплыв к указанному месту, мы обнаружили, что там есть много плодородной земли , а неподалёку паслись табуны скифов. А раз неподалёку протекала ещё река, решено было основать колонию. Каждый из нас получил землю, которую стал возделывать. Сейчас я собираю немало пшеницы и продаю её купцам, которые продают её у нас на родине, в Афинах. Очень часто мы собираем народное собрание, на котором решаем многие спорные и важные вопросы. Я не жалею о том, что я переехал сюда. Здесь я разбогател, построил дом,в амбарах много зерна. Меня уважают, здесь в колонии, я нашёл своё счастье. Здешние племена научились многому от нас, наша культура действует и на эти дикие народы, которые тоже знакомятся с нею. У нас есть и свои ремесленники, мы собираемся послать своего атлета и на олимпийские игры и тоже хотим прославить наш город.
У Західній Україні поширювалася діяльність "Просвіт". На східноукраїнських землях вони виникли під час революції 1905- 1907 рр. (у Катеринославі, Одесі, Києві, Кам'янці-Подільському, Чернігові, Житомирі (9 "Просвіт" з 30 філіями). Діяльність "Просвіт" була тісно пов'язана з революційною, національно-визвольною боротьбою, що зумовило значну участь у цих організаціях опозиційних до царату діячів культури. Так, чернігівську "Просвіту" очолював М. Коцюбинський. Головна відмінність між східно-галицькими та наддніпрянськими "Просвітами" полягала в тому, що перші були централізованими, а другі працювали автономно. Крім того, західноукраїнські "Просвіти" намагалися бути відстороненими від політики, тоді як у Російській імперії в них від початку виявлялася тенденція до політизації.
Своїм головним завданням "Просвіти" вважали друкування книжок для народу, читання лекцій, здійснення театральних постановок, боротьбу за викладання українською мовою в школах, відкриття бібліотек тощо. Більшість східноукраїнських "Просвіт" після столипінського циркуляра 1910 р. було закрито. Широкий розмах просвітянського руху після революції 1917 р. свідчив, що, незважаючи на утиски, просвітянські ідеї охоплювали широкий загал української громадськості. Робота "Просвіт", яка пробуджувала національну та соціальну свідомість народу, пригніченого великодержавною колонізаторською політикою, була актом громадянської мужності, являла цінність навіть у моменти вимушеного "каганцювання" у напівлегальних умовах.
Объяснение: