Революції 1848—1849 років (відома під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низка революцій, що сталася в Європі у 1848 році. Весна Націй досі залишається наймасштабнішою у європейській історії хвилею революцій, проте у зв'язку з політичними реакціями, у всіх випадках влада була відновлена протягом року[1].
Революції були демократичними по своїй природі, ставлячи за основу знищення феодальної форми правління і створення незалежних національних держав[2].
Революційна хвиля зародилася в Франції на початку року та швидко поширилася на більшу частину Європи та частину Латинської Америки. Близько 50 країн були ураженими, революціонери не мали зв'язку між собою та не співпрацювали, діючи незалежно[2].
Шість чинників були основними: поширене невдоволення політичним курсом, вимоги вагомішої участі народу в управлінні країнами, вимоги вільної преси, вимоги робочого класу, поширення націоналізму і перебудова політичної системи серед монархів, аристократії, армії, церкви та селянства[2].
Объяснение:
Уроженец Коломны Пётр Михайлович Кислов в Великой Отечественной войне участвовал с февраля 1942 года. Особенно отличился при форсировании Днепра в Гомельской области.
Заместитель командира батальона по политической части старший лейтенант П.М.Кислов под жестоким огнём фашистов первым с группой бойцов переправился на правый берег реки. Солдаты ворвались в окопы гитлеровцев, и завязалась рукопашная схватка. Гитлеровцы не выдержали натиска штурмовавших, обратились в бегство.
Кислов мгновенно оценил обстановку: медлить нельзя, необходимо развить успех. Нужно личным примером увлечь воинов. Выпрыгнул из окопа и повёл за собой солдат. Вскоре вся первая линия немецких траншей была захвачена.
Поставленная перед штурмующей группой задача выполнена: плацдарм захвачен.
П.М.Кислову было присвоено звание Героя Советского Союза
