Нахил до художньої діяльності людина виявила на зорі свого існування. Творчість стала для неї могутнім засобом пізнання навколишнього світу і важливим фактором подальшого розвитку.
Перші кроки образотворчого мистецтва припадають на епоху пізнього палеоліту (від грец. "палеос" — давній і "літос" — камінь), тобто на пізній період давньокам'яного віку. У періоди кам'яного віку, так звані Оріньяк (40— 30 тис. років до н.е.), Солютре (20—15 тис. років до н.е.), Мадлен (15—10 тис. років до н.е.), первісні люди залишали свої уявлення про реальний світ на скелях і стінах печер у вигляді малюнків, у різьбленні по каменю і кістці, у рельєфах і круглій скульптурі.
До найдавніших зображень належать відбитки людських рук, контурні малюнки тварин (зокрема, оленя, бика, коня, ведмедя), а також переплетення хвилястих ліній. Культура оріньякського періоду представлена і першими пам'ятками круглої скульптури.
В епоху Солютре ігається певний прогрес у художньому пізнанні світу. Постаті тварин малюються більш чітко і впевнено.
Високого мистецького рівня досягають розписи в печерах Фон де Гом (Франція), Кастільйо (Іспанія).
Розквіт мистецтва палеоліту припадає на епоху Мадлена. Первісні художники малюють коней, що скачуть, чорних биків, корів з телятами, поранених бізонів і носорогів. Найбільш відомі розписи цього періоду знаходяться в печерах Альтаміра (Іспанія), Ласко, Комбарель (Франція) та інших.
Новий етап розвитку первісного мистецтва ігається в пам'ятках середньокам'яного віку — мезоліту (X— VII тис. до н.е.). У цей час людина винайшла лук і стріли.
Наскельне мистецтво мезоліту дає яскраві зразки багатофігурних динамічних сцен: військових дій, колективного полювання, збирання меду тощо.
Новокам'яна епоха, або неоліт (VI—IV тис. до н.е.), наступний, більш високий щабель у розвитку людства. У цей час виникає скотарство, землеробство, гончарство.
З епохи неоліту залишилися малюнки, висічені на скелях, які зображають різних звірів; надалі розвивається скульптура; стає популярним оздоблення домашнього начиння. До найбільш яскравих прикладів художньої культури даного періоду належать наскельні зображення в районі ріки Ангари, в Узбекистані, Іспанії та інших місцях.
Шедевром неоліту вважається трипільська культура (верхня течія Дніпра), характерною особливістю якої є інтенсивний розвиток круглої скульптури і кераміки. Трипільський посуд оздоблений геометричним орнаментом.
У наступний період — вік міді — бронзи — створюються мегалітичні (з великих каменів) споруди. Ці пам'ятки за будовою і формою поділяються на три типи: менгіри — вертикально встановлені брили, які іноді утворюють алеї; дольмени — кам'яні брили, поставлені вертикально і перекриті плитою (вони дещо нагадують житло); кромлехи — кола з вертикально розміщених каменів. Мегалітичні споруди деякі вчені схильні пов'язувати з культом поховальних ритуалів.
Залізний вік (II—І тис. до н.е.) є останнім у циклі розвитку первісного мистецтва і початком процесу розкладу первіснообщинного ладу. На території колишнього СРСР знайдено велику кількість пам'яток скіфської культури, в Західній Європі — гальштатської.
"Хорошо, я с удовольствием помогу вам разобраться с этой задачей. Давайте разберем каждый шаг и проанализируем ситуацию.
1. Сначала господин отправил закупа в поле, чтобы пасти скот. Это означает, что закуп должен был привести скот на пастбище и заботиться о нем в течение дня.
2. Во время своего визита в поле, господин избил закупа. Почему он это сделал? Очевидно, у господина возникло разочарование по поводу сделки, которая не состоялась утром. Вероятно, закуп был ответственный за эту сделку и по каким-то причинам не смог ее завершить.
3. Происходящее было замечено свободными смердами, то есть другими людьми, которые работали на поле и являлись свидетелями случившегося. Это важно, потому что они смогут подтвердить факт избиения закупа, если это будет необходимо.
4. В результате избиения закуп потерял сознание на некоторое время. То есть он был без сознания, не мог двигаться или осознавать окружающее его.
5. В это время, пока закуп был без сознания, скот, который был разбежавшимся, был собран к вечеру. Здесь важно отметить, что по истечении времени, к
началу вечера, все животные были возвращены на пастбище или локацию, откуда они стремились убежать, и собрались вместе. Однако, одного коня закуп так и не обнаружил - он потерял своего коня.
6. После того, как скот был загнан в господский двор, закуп запер его, то есть закрыл ворота или поставил ограждение, чтобы предотвратить скот от выхода. Затем он объявил о пропаже коня. Важным моментом является то, что закуп сообщил о пропаже только после того, как скот был загнан и ворота были заперты. Это создает подозрение о возможном умысле или скрытых намерениях закупа относительно коня.
7. И, наконец, господин реагирует на сообщение о пропаже коня, жестоко избивая закупа. Вероятно, господин был очень раздражен и возмущен этой ситуацией, и поэтому применял насилие к закупу.
На основе данной информации, можно сделать несколько предположений или анализировать возможные развития событий. Но важно помнить, что может быть необходима дополнительная информация или доказательства, чтобы сделать окончательные выводы.
Добрый день, школьник! Рад, что вы интересуетесь историей. Давайте разберем вместе, как природно-климатические условия повлияли на занятия жителей страны и как Великая Китайская стена была построена для защиты от набегов гуннов.
Природно-климатические условия могут оказывать значительное влияние на жизнь и занятия населения. В случае Китая, гористый и сложный ландшафт, прилегающие пустыни и тяжелый климат играли важную роль. Давайте рассмотрим их подробнее.
1. Гористый рельеф: Китай расположен на огромной площади, занимающей значительную часть Восточной Азии, и имеет сложный гористый рельеф. Большая часть страны состоит из гор, хребтов и плато. Эти гористые районы создавали естественные барьеры для коммуникации и передвижения населения. Люди могли труднее передвигаться между этими горами, что ограничивало их занятия и торговлю.
2. Тяжелый климат: Климат в Китае может быть очень разнообразным, от субтропического на юге до сурового континентального на севере. Этот климат, особенно на севере, сопровождается холодными зимами с большими количествами снега, что делает земледелие и некоторые другие деятельности более сложными. Отрицательное воздействие климата на занятия обусловлено как самими трудностями в физическом выполнении работы, так и ограничениями в сельскохозяйственной деятельности, особенно в зимние месяцы.
Теперь, давайте перейдем к обсуждению Великой Китайской стены, которая была построена для защиты от набегов гуннов. Великая Китайская стена, изначально строившаяся с III века до н.э., была создана по инициативе китайских императоров для защиты государства от набегов варварских племен, включая гуннов.
Почему была необходима защита от гуннов? Гунны были великими войсками, сильным кочевым державам, которые во множество раз нападали на Китай, пытаясь захватить его территории. Для защиты от таких набегов китайцы построили Великую Китайскую стену, чтобы предотвратить вторжение гуннов и других варварских племен.
При ее строительстве природно-климатические условия также сыграли свою роль. Как я упоминал ранее, Китай имеет сложный рельеф с горами и хребтами, а варварские племена, включая гуннов, использовали эти гористые районы в качестве военной тактики для проведения ударных атак на Китай. Возведение стены вокруг страны помогло создать естественный барьер, затрудняющий прохождение гуннам через горы. Кроме того, заснеженные вершины гор также обеспечивали дополнительную защиту от набегов в холодные зимние месяцы.
Таким образом, природно-климатические условия Китая, такие как гористый рельеф и холодный климат, оказали влияние на занятия его жителей и потребовали защиты от набегов гуннов. Великая Китайская стена была построена в ответ на эти угрозы, чтобы обеспечить безопасность и защитить государство от враждебных вторжений.
Перші кроки образотворчого мистецтва припадають на епоху пізнього палеоліту (від грец. "палеос" — давній і "літос" — камінь), тобто на пізній період давньокам'яного віку. У періоди кам'яного віку, так звані Оріньяк (40— 30 тис. років до н.е.), Солютре (20—15 тис. років до н.е.), Мадлен (15—10 тис. років до н.е.), первісні люди залишали свої уявлення про реальний світ на скелях і стінах печер у вигляді малюнків, у різьбленні по каменю і кістці, у рельєфах і круглій скульптурі.
До найдавніших зображень належать відбитки людських рук, контурні малюнки тварин (зокрема, оленя, бика, коня, ведмедя), а також переплетення хвилястих ліній. Культура оріньякського періоду представлена і першими пам'ятками круглої скульптури.
В епоху Солютре ігається певний прогрес у художньому пізнанні світу. Постаті тварин малюються більш чітко і впевнено.
Високого мистецького рівня досягають розписи в печерах Фон де Гом (Франція), Кастільйо (Іспанія).
Розквіт мистецтва палеоліту припадає на епоху Мадлена. Первісні художники малюють коней, що скачуть, чорних биків, корів з телятами, поранених бізонів і носорогів. Найбільш відомі розписи цього періоду знаходяться в печерах Альтаміра (Іспанія), Ласко, Комбарель (Франція) та інших.
Новий етап розвитку первісного мистецтва ігається в пам'ятках середньокам'яного віку — мезоліту (X— VII тис. до н.е.). У цей час людина винайшла лук і стріли.
Наскельне мистецтво мезоліту дає яскраві зразки багатофігурних динамічних сцен: військових дій, колективного полювання, збирання меду тощо.
Новокам'яна епоха, або неоліт (VI—IV тис. до н.е.), наступний, більш високий щабель у розвитку людства. У цей час виникає скотарство, землеробство, гончарство.
З епохи неоліту залишилися малюнки, висічені на скелях, які зображають різних звірів; надалі розвивається скульптура; стає популярним оздоблення домашнього начиння. До найбільш яскравих прикладів художньої культури даного періоду належать наскельні зображення в районі ріки Ангари, в Узбекистані, Іспанії та інших місцях.
Шедевром неоліту вважається трипільська культура (верхня течія Дніпра), характерною особливістю якої є інтенсивний розвиток круглої скульптури і кераміки. Трипільський посуд оздоблений геометричним орнаментом.
У наступний період — вік міді — бронзи — створюються мегалітичні (з великих каменів) споруди. Ці пам'ятки за будовою і формою поділяються на три типи: менгіри — вертикально встановлені брили, які іноді утворюють алеї; дольмени — кам'яні брили, поставлені вертикально і перекриті плитою (вони дещо нагадують житло); кромлехи — кола з вертикально розміщених каменів. Мегалітичні споруди деякі вчені схильні пов'язувати з культом поховальних ритуалів.
Залізний вік (II—І тис. до н.е.) є останнім у циклі розвитку первісного мистецтва і початком процесу розкладу первіснообщинного ладу. На території колишнього СРСР знайдено велику кількість пам'яток скіфської культури, в Західній Європі — гальштатської.